Після резонансної історії про звільнення матері-одиначки Тетяни Ковальської з лікарні Малина, яка віддала роботі в оперблоці 15 років, редакція Суботи спробувала з’ясувати реальний стан справ у головній медустанові міста. Ми надіслали офіційний інформаційний запит, щоб зрозуміти: скільки ще фахівців залишили заклад після призначення нового директора Михайла Драгомерецького та куди йдуть бюджетні мільйони. Однак замість прозорих відповідей отримали глуху оборону.
Ситуація в КНП «Малинська міська лікарня» давно вийшла за межі звичайних кадрових перестановок. Поки міська рада дистанціюється від конфлікту, нове керівництво лікарні винайшло свій спосіб «комунікації» з громадою — відмову від надання суспільно важливих даних під прикриттям формальних зачіпок.
«Ми вам нічого не скажемо»: Аргументи директора
У своїй офіційній відповіді від 23 лютого 2026 року директор закладу Михайло Драгомерецький відмовився надати інформацію про кількість звільнених працівників, причини припинення трудових відносин та витрати бюджетних коштів за період з вересня 2025 по січень 2026 року.
Аргументація керівництва вражає своєю винахідливістю:
«Невідомі особи»: Адміністрація заявила, що запит підписаний «невідомою особою», а відсутність кваліфікованого електронного підпису (КЕП) нібито унеможливлює ідентифікацію редакції.
«Конфіденційний» бюджет: Директор стверджує, що запитувана інформація має ознаки «персональних/конфіденційних даних» та «службової інформації». Більше того, у лікарні вважають, що оприлюднення фінансової інформації «створює реальну загрозу репутації та безпеці честі та гідності».
Зустрічні погрози: Запит редакції назвали таким, що містить «ознаки приховування справжньої мети». Замість відповідей на поставлені запитання, у лікарні почали вимагати дані про посадових осіб редакції та пригрозили можливим зверненням до правоохоронних органів.
Призначення із «секретами»: Де кандидатська декларація?
Окрім приховування фінансових звітів самої лікарні, виникають серйозні запитання і до особистої фінансової прозорості нового керівника. Михайло Драгомерецький очолив медичний заклад 16 вересня 2025 року. Проте у відкритому реєстрі НАЗК наразі відсутня його декларація за 2024 рік.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особа, яка претендує на посаду директора комунального підприємства, до призначення або підписання контракту зобов’язана подати декларацію «кандидата на посаду» за минулий рік.
Станом на сьогодні такої декларації у публічному доступі немає. Виникає логічне запитання: чи подавалася вона взагалі перед підписанням контракту з міською радою, і якщо ні — як відбулося це призначення всупереч антикорупційному законодавству?
Що насправді каже закон?
Позиція пана Драгомерецького не лише суперечить принципам відкритості, а й прямо порушує низку законів України. Нагадуємо адміністрації КНП базові правові норми:
Про «таємні» гроші громади: Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження комунальним майном не може бути обмежено. Крім того, ст. 30 Закону «Про інформацію» прямо забороняє засекречувати дані про публічні фінанси. Будь-які посилання на «загрозу репутації» у питаннях витрачання податків малинчан є незаконними.
Про «незрозумілу мету»: Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону «Про доступ до публічної інформації», запитувач має повне право не пояснювати мету свого запиту та не обґрунтовувати, навіщо йому ці дані. Суб’єктивні підозри керівництва не є законною підставою для відмови.
Про форму запиту та права преси: Ст. 25 Закону України «Про медіа» гарантує журналістам право збирати інформацію для виконання професійної діяльності. А ст. 19 Закону «Про доступ до публічної інформації» дозволяє подавати запит у будь-якій зручній формі (письмовій, електронній тощо) на вибір запитувача. Вимога лікарні щодо обов’язкового КЕП є надмірною та використовується як штучний бар’єр.
Про статистику як «персональні дані»: Запитувана нами кількість звільнених осіб — це звичайна статистична інформація. Вона не містить прізвищ чи адрес, а отже, апріорі не може вважатися персональними даними. А якщо мова йде про ймовірне порушення трудових прав (як у випадку з Тетяною Ковальською), то за ч. 2 ст. 21 Закону «Про інформацію» такі дані взагалі не можуть бути конфіденційними через високий суспільний інтерес.
Далі буде
Редакція Суботи не збирається грати у бюрократичні хованки. Спроби закритися від журналістів відписками та погрозами лише підтверджують, що в стінах лікарні дійсно є що приховувати.
Ми готуємо повторний, максимально деталізований інформаційний запит до керівництва КНП «Малинська міська лікарня». Водночас, зважаючи на відверте ігнорування законів України, копії цього звернення та відповідні скарги будуть спрямовані:
До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмен) — для фіксації факту незаконної відмови у наданні публічної інформації та притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності (за ст. 212-3 КУпАП).
До Державної служби України з питань праці (Держпраці) — з вимогою провести перевірку дотримання трудового законодавства в установі, зважаючи на масовий відтік кадрів та скарги на тиск при звільненнях «за згодою сторін».
Малинська міська лікарня — це не приватна корпорація її керівництва, а комунальний заклад, який належить громаді та утримується на податки малинчан. Тому абсолютна прозорість у кожній витраченій гривні та кожному кадровому рішенні — це не забаганка журналістів, а єдиний можливий стандарт роботи. Люди мають право довіряти своїй лікарні, а не гадати, що приховують за її зачиненими дверима.
Джерело: Субота Онлайн
Автор: Софія Корінна
