Золоте кімоно з Токіо, Караян і тавро «невиїзної»: Гізелі Циполі — 82

27 вересня Гізелі Циполі виповнюється 82 роки. Дівчина із закарпатського села Гать стала примою Київської опери, у Токіо її визнали найкращою виконавицею Чіо-Чіо-Сан, Герберт фон Караян кликав її до Відня, а радянська система водночас тримала співачку з міжнародним ім’ям у статусі «невиїзної».

Її голос мав діапазон майже у три октави, а творчий доробок — понад 60 оперних партій і близько 800 камерних творів. Серед найвідоміших образів Гізели Циполи — Чіо-Чіо-Сан, Тоска, Мімі, Аїда, Дездемона, Єлизавета Валуа, Катерина Ізмайлова.

У селі їхній дім називали «співучим»

Гізела Ципола народилася 27 вересня 1944 року в селі Гать на Берегівщині. Музика в родині не була чимось незвичайним: співали батьки, брати й сестри. У публікаціях про дитинство артистки згадують, що мати мала гарне сопрано, а батько — баритон.

Сама Ципола розповідала про своє багатонаціональне коріння дуже просто: «Один мій дід — австрієць, інший — словак, але я записана по бабусі — угоркою».

Професійну освіту вона почала в Ужгородському музичному училищі, а згодом навчалася у Харківському інституті мистецтв. Уже студенткою перемагала на всесоюзних конкурсах. Після закінчення інституту у 1969 році почався її великий київський період.

Із двадцяти співачок обрали саме її

Справжній міжнародний прорив стався у 1976 році в Токіо на конкурсі «Мадам Баттерфляй».

У конкурсі брали участь двадцять претенденток, а журі віддало перевагу українській співачці. Вона здобула першу премію за виконання партії Чіо-Чіо-Сан і титул, з яким її ім’я пов’язують досі, — «Найкраща Баттерфляй світу».

І це був не єдиний трофей. Із Японії Ципола привезла три відзнаки, серед яких приз імені знаменитої японської співачки Тамакі Міури. Особливим подарунком стало кімоно, вишите золотими нитками. Пізніше співачка розповідала, що воно зберігалося у театральному музеї в Києві.

Цікаво, що в історії «Мадам Баттерфляй» є одразу два великих українських імені. На початку ХХ століття тріумф оновленої опери Пуччіні пов’язали із Соломією Крушельницькою. Субота Онлайн раніше розповідала про неймовірну долю Соломії Крушельницької та її роль в історії «Баттерфляй».

Світ кликав — радянська система не відпускала

Після Японії, здавалося б, перед Циполою мали відкритися провідні сцени світу. Але саме тут починається один із найдраматичніших сюжетів її біографії.

У великому ювілейному інтерв’ю газеті «День» розповідалося, що співачка багато років мала статус «невиїзної». Причиною називали дідуся, який емігрував до США, через що радянська влада підозрювала й саму артистку у можливому бажанні залишитися на Заході.

У тому ж матеріалі зазначалося, що Циполі не дали пройти стажування у міланській Ла Скала, а також обмежили можливості співпраці з Covent Garden, паризькою Grand Opera та Віденською державною оперою. Там же наводився факт, що шість років поспіль її називали найкращою оперною співачкою Радянського Союзу.

Ще одна деталь звучить майже парадоксально: після тріумфу в Токіо постановку «Мадам Баттерфляй» за участю Циполи у Київській опері, за цим же ювілейним матеріалом, зняли з репертуару.

Її запрошував Караян, а Козловський порівнював із Каллас

Знаменитий диригент Герберт фон Караян запрошував співачку до Віденської опери. А легендарний тенор Іван Козловський, коли його запитали, з ким він хотів би заспівати, назвав саме Циполу й надзвичайно високо оцінив її талант.

У 1979 році Гізела Ципола з великим успіхом співала Флорію Тоску у київській постановці під орудою Стефана Турчака. У 1980-му вона була сопрано-солісткою знаменитого «Реквієму» Верді разом із Галиною Туфтіною, Анатолієм Солов’яненком та Анатолієм Кочергою.

Її голосом співала Соломія Крушельницька у кіно

Є в біографії Циполи й несподіваний кінематографічний епізод. У 1982 році на кіностудії імені Олександра Довженка зняли біографічний фільм «Повернення Баттерфляй» про Соломію Крушельницьку.

Оперні партії головної героїні у фільмі звучали голосом Гізели Циполи. Тобто одна велика українська Баттерфляй фактично подарувала голос іншій.

Чверть століття на сцені Київської опери

У Київському театрі опери та балету імені Тараса Шевченка Гізела Ципола працювала від 1969 до 1994 року — близько чверті століття.

Її творчість була тісно пов’язана з видатним українським диригентом Стефаном Турчаком. Вони були не лише сценічними партнерами, а й подружжям. Разом прожили одинадцять років.

У 1988 році Турчак помер. Для Циполи це була не тільки особиста втрата. Вона втратила людину, з якою була пов’язана значна частина її творчого життя.

У 49 років співачка залишила оперну сцену. Пізніше вона говорила, що могла перейти до легших партій, але не хотіла знижувати власної професійної планки.

Після овацій — квіти у рідному селі

Згодом Ципола залишила Київ і повернулася на Закарпаття, у рідну Гать. Після десятиліть вистав, гастролей і репетицій її життя стало зовсім іншим.

«З одинадцяти років моє творче і особисте життя так закрутилося, що я не бачила, ні коли розпускаються дерева, ні коли опадає листя», — розповідала співачка. А вже після сцени зізнавалася, що будь-яку вільну хвилину намагалася проводити на дачі й особливо любила вирощувати квіти.

Можливо, саме в цьому найбільший контраст її історії: жінка, якій аплодували великі оперні зали, зрештою знайшла спокій там, звідки все починалося, — серед закарпатських садів.

Її продовжують вшановувати

У вересні 2024 року, напередодні 80-річчя, Вчена рада Національної музичної академії України ухвалила рішення вручити Гізелі Циполі Почесну відзнаку Академії. А Національна опера присвятила примадонні виставу «Богема» саме 27 вересня — у день її народження.

У квітні 2025 року Президент України своїм указом №222/2025 призначив Гізелі Циполі довічну державну стипендію як видатній діячці культури і мистецтва.

В її біографії було понад шість десятків оперних образів, міжнародний тріумф, зачинені радянською системою двері, велике кохання і дуже раннє прощання з оперною сценою. Але ім’я Гізели Циполи залишилося саме там, де вона завжди хотіла бути, — в історії великої опери.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Соломія Крушельницька: дочка священика і фатальна жінка відомих митців світу

Історія української оперної легенди, з ім’ям якої пов’язаний світовий тріумф «Мадам Баттерфляй».