Памʼятні знаки, анотаційні та меморіальні дошки, а також памʼятники, які демонтували у Житомирі після ухвалення закону про декомунізацію, зберігаються на на території комунального підприємства “Зеленбуд”. Усього їх 19, розповів директор підприємства Олександр Волокіта.
“Ті дошки, які виготовлені з граніту і можуть зберігатися на вулиці, зберігаються на відкритому майданчику. Щодо бронзового памʼятного знака на честь нагородження Житомира Орденом Червоного прапора, то він знаходиться у нас в закритому приміщенні. Крім памʼятних дошок, тут зберігаються і памʼятники – Леніну, Карлу Марксу та Бородіну”, – розповів директор КП “Зеленбуд” Олександр Волокіта.
Окрім декомунізованих памʼяток, тут зберігається і камʼяний хрест козацької доби, який знайшли понад сорок років тому.
Заступник керівника обласної організації Українського товариства охорони памʼяток історії та культури, краєзнавець Сергій Собчук розповів, що частину декомунізованих памʼятників варто було б зберегти як музейні експонати і наочні приклади для вивчення історії:
“Хтось із істориків сказав: “Події історії – це рішення, прийняті тоді, які впливають на сьогодні”. Ми сьогодні пожинаємо плоди того, що відбувалось колись. Для того, щоб це розуміти і не забувати, то напевно варто щось із цих памʼятних знаків, дощок, зберегти як наглядний експонат – в спеціальному місці, у жодному разі щоб це не було пропагандою і не було поклонінь і ходінь до них. Але для дітей, для молоді показувати ті наслідки страшні, щоб такого більше не відбулось. А те, що не несе за собою якоїсь особливої історичної чи культурної спадщини, дійсно варто було б утилізувати”.
За словами Сергія Собчука, рішення про те, чи лишати ці предмети в якості музейних експонатів, мають ухвалити фахівці, які визначать їх історичну та художню цінність.
“Ну, умовно кажучи, памʼятник Карлу Марксу. Історики десь дослідили, що його родовід походить з Волині, тобто він певне відношення має до нашого краю. Ну це памʼятник монументального мистецтва, і це Карл Маркс – один з основоположників марксизму, який сповідував Ленін. Я б його зберіг, причому не реставруючи, а пошкодженим, щоб було видно ті революційні події, які відбувалися, настрій людей і їх бажання його позбавитися”, – розповів Сергій Собчук.
Облаштувати відповідну експозицію можна в музеї “Ремісничий двір”, розповів директор закладу Федір Євтушенко.
“Задумки є. Якщо буде добра воля нашої громади, то будемо щось робити в цьому напрямку. Декілька років тому була пропозиція від міської ради, питання це обговорювали, але у нас поки що немає куди його забрати. Можливо, це питання вирішиться і тоді будемо конкретно вже говорити”, – розповів розповів директор музею “Ремісничий двір” Федір Євтушенко.
У Львові декомунізовані памʼятники з 2017 року зберігають в меморіальному музеї тоталітарних режимів “Територія терору”. Старший науковий співробітник закладу Юрій Коденко розповів, що нині колекція монументального мистецтва налічує 68 експонатів. За його словами, фактичне знищення таких предметів призведе до того ж стирання памʼяті, до якого вдавався Радянський союз.
“Завдання музеїв – не пропагувати. Ідея музеїв – зберігати це і не давати якихось характеристик, тобто не вішати табличок на кшталт “оце зразок клятого радянського періоду”. Саме зберігати як памʼять для нащадків, для того, щоб це ніколи не повторювалось. Бо часто історія вчить тому, що вона нічого не вчить. Вона повторюється. Десь в Сумській області, здається, почали створювати парк радянського періоду. Я думаю, що в кожному регіоні можна утворити і показувати все це”, – розповів старший науковий співробітник закладу Юрій Коденко.
