Шестеро волонтерок житомирського відділення Всеукраїнської благодійної організації “Турбота про літніх в Україні” власноруч пошили і передали українським військовим 80 пар спецовочних рукавиць. 30 червня рукавиці відправили до міста Мар’їнка Донецької області.
Про це розповіла очільниця житомирського відділення Всеукраїнської благодійної організації “Турбота про літніх в Україні” Таїса Войцеховська. За її словами, рукавиці шиють із джинсу, оскільки це проста тканина, котра не палиться так, як синтетика. До рукавичок волонтери докладають малюнок долоньки, на якій є напис “Добрі руки – відважним серцям”, – йдеться в сюжеті Суспільного.
“Переді мною зараз лежать 80 пар спецовочних рукавичок, ми їх відправляємо нашим хлопцям у Мар’їнку, – говорить Таїсія Войцеховська. – Думали, що рукавиці їм вже не потрібні, але у нас там є така волонтерка Таня Моїсеєва. Ми з нею поговорили, розповіли, що ми досі шиємо, і хлопці сказали, щоб ми ще прислали їм таких рукавиць. Навіщо вони їм? Хлопці там і копають, і будують, а ще ж всюди уламки. І розумієте різницю – що таке брати голою рукаю, а що – в рукавичці”.
Таїсія Войцеховська
Житомирське відділення благодійної організації “Турбота про літніх в Україні” працює з 2008 року. Очільниця організації розповідає, що вони взагалі-то опікуються літніми людьми, але з 2014 року стали ще й допомагати українським військовим.
“Усі наші волонтерки – пенсійного віку і всі на пенсії, а займатися ж чимось треба. І коли сказали, що в АТО хлопцям катастрофічно не вистачає білизни, ми почали шити. Найперше ми пошили 50 пар трусів з бязевої тканини в горошок. Це була “бомба”. Брали таку веселеньку тканину, щоб вони там відходили морально, дивлячись на такі речі. Потім стали шити рукавички. Потім бандани, майки, подушки. Це все з 2014 року. І дівчата шиють і по сьогоднішній день. Ми не перестаємо це робити. Тим більше, що хлопці нам дякують і дуже радіють. Ось у нас на стінах висять прапори з написами від хлопців. Один прапор з 2015 року, інший – з 2018 року. Є прапор від “Правого сектору”. Це наші хлопці з Левкова. Ми їм багато шили рукавичок”, – каже Таїсія Войцеховська.
Волонтерок організації військові неофіційно називають “Бабусиним батальйоном”.
“Ця неофіційна назва – найтепліша нам дяка від наших хлопців, – говорить волонтерка Олена Смольницька. – Цю назву тепер знають більше, ніж офіційну назву нашої організації. І ми тепер прагнемо виправдати те, що хлопці називають нас батальйоном”.
Олена Смольницька
Нині волонтерки “Бабусиного батальйону” продовжують плести шкарпетки для хлопців. Кажуть, що хотіли б, аби війна скінчилася, але своєї справи не полишатимуть доти, доки будуть потрібні українським військовим.
