Із 2014 року він допомагав українським військовим, відгукувався на прохання земляків, а цієї осені сам потребував допомоги. 18 листопада 2026 року помер відомий волонтер із Пулин на Житомирщині Володимир Леонідович Адамович.
«Тяжка втрата! Нема більше з нами нашого Адамовича Володимира Леонідовича», — йдеться в повідомленні про його смерть, яке поширили в соціальних мережах.
Для людей, які знали Володимира, він був не лише волонтером. Автор допису назвав його «безвідмовним другом», який завжди міг прийти на допомогу, не зважаючи на час і власні справи. Особливо багато сил чоловік віддавав підтримці українських захисників.
Володимир Адамович долучився до допомоги військовим ще у 2014 році. Його волонтерську роботу відзначали громадські організації та обласна влада.
За відомостями, які зібрала Субота Онлайн, у грудні 2018 року ім’я Володимира Адамовича внесли до реєстру нагороджених медаллю «За гідність та патріотизм». Згодом громадська організація «ВТО ОРДЕН» повідомляла про відзначення волонтера за патріотизм і самовіддану допомогу Збройним силам України.
Він також брав участь у громадському житті Пулинщини. Був серед засновників формування з охорони громадського порядку «Пулинська варта», зареєстрованого у 2017 році, а також долучався до діяльності історико-патріотичного об’єднання «Пошук».
У грудні 2025 року Володимир Адамович отримав Подяку начальника Житомирської обласної військової адміністрації за допомогу людям з інвалідністю та активну громадську діяльність.
Наприкінці жовтня стало відомо, що волонтер тяжко захворів. Його мати, Людмила Петрівна Адамович із села Ягодинка, розповіла газеті «Вісті», що син кілька тижнів перебував у реанімаційному кардіологічному відділенні Житомирської обласної лікарні. Згодом він проходив обстеження в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова в Києві.
Лікарі призначили Володимиру операцію на серці. Родина зверталася до земляків із проханням допомогти зібрати кошти на лікування. «Уже понад місяць ми боремося за життя сина», — говорила тоді його мати.
18 листопада надійшла звістка про смерть волонтера. У прощальному дописі його згадують як людину, котра заради допомоги військовим не шкодувала власних сил.
«ВІЧНА ТОБІ ПАМ’ЯТЬ ДРУЖЕ», — такими словами закінчується повідомлення про втрату.













