З одного куща — 6,3 кг помідорів. З іншого сорту за тих самих умов — 5,2 кг. Таку різницю отримали у дворічному досліді на агробіологічній станції Житомирського державного університету імені Івана Франка.
У 2024–2025 роках науковці порівнювали три сорти: Бельмонте, Жовто-рожеве серце та Вечірній Київ. Наукову роботу «Продуктивність томатів залежно від сорту в умовах закритого ґрунту» оприлюднили 28 серпня 2026 року.
Перше місце за врожайністю посів Бельмонте — у середньому 6,3 кг з куща. Жовто-рожеве серце дало 6,0 кг, Вечірній Київ — 5,2 кг.
Субота Онлайн підрахувала: результат Бельмонте на 21,2% вищий за результат Вечірнього Києва, якщо за базу взяти саме 5,2 кг. На умовних десяти кущах за збереження такого самого середнього результату це було б 63 кг проти 52 кг — різниця 11 кг помідорів.
Чому Бельмонте набрав більше кілограмів
Урожай вийшов більшим не тільки через кількість плодів. Бельмонте і Жовто-рожеве серце сформували в середньому однаково — по 13,8 плода з куща. Але плід Бельмонте був важчим: 456 г проти 435 г у Жовто-рожевого серця.
У Вечірнього Києва науковці нарахували в середньому 12,5 плода з куща із середньою масою 418 г. Тобто він поступився Бельмонте одразу за двома показниками — і кількістю плодів, і їхньою масою.
| Сорт | кг з куща | Плодів з куща | Маса плода | Висота рослини | Плодоносних китиць |
|---|---|---|---|---|---|
| Бельмонте | 6,3 кг | 13,8 | 456 г | 144,4 см | 6,6 |
| Жовто-рожеве серце | 6,0 кг | 13,8 | 435 г | 139,3 см | 6,6 |
| Вечірній Київ | 5,2 кг | 12,5 | 418 г | 134,3 см | 6,0 |
Бельмонте мав невелику перевагу і за іншими показниками. Під час масового плодоношення на рослині нараховували в середньому 8,2 китиці, що зацвіли, та 7,5 квітки у китиці. Для Жовто-рожевого серця ці показники становили 8,1 і 7,4, для Вечірнього Києва — 7,7 і 6,9.
Ще до висадки розсади різниця вже була помітна. Бельмонте мав середню висоту 33,4 см і площу листків 561,7 см². У Вечірнього Києва — 31,7 см і 534,5 см², у Жовто-рожевого серця — 32,4 см та 544,1 см².
Усі три сорти були середньостиглими, індетермінантними й високорослими. Насіння сіяли у першій декаді квітня, сходи пікірували через 14–15 днів, а до теплиці розсаду переносили у фазі 6–8 справжніх листків. Кожен варіант досліду повторювали чотири рази, площа облікової ділянки становила 10 м².
Є важлива межа цих цифр. Дослід проводили у закритому ґрунті, за конкретної технології вирощування, живлення та захисту рослин на агробіостанції ЖДУ. Тому 6,3 кг з куща не є обіцянкою такого самого врожаю на будь-якому городі чи навіть в іншій теплиці.
Для власної теплиці з цього досліду корисніше забрати інше: якщо вибираєте між цими трьома сортами саме за врожайністю, у конкретних умовах житомирського дворічного експерименту першим був Бельмонте, зовсім близько за ним — Жовто-рожеве серце.
Це вже не перший свіжий дослід агробіостанції ЖДУ, який розбирає «Субота»: раніше житомирські науковці три роки порівнювали врожайність редиски й різні схеми її живлення.
Хочете читати більше корисних матеріалів про життя, здоров’я, побут і суспільство?
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
