У Житомирі відбулося прощання з Володимиром Платоновим (28.02.1995 – 30.11.2025), воїном, який упродовж багатьох років сумлінно служив Україні та героїчно загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Володимир народився в Мелітополі та навчався у місцевій школі №3. Здобув професію автослюсаря, а після проходження строкової служби продовжив технічну освіту — спеціалізувався на встановленні ГБО та систем для двигунів із прямим упорскуванням. Працював на СТО, де його високо цінували за відповідальність і професіоналізм.
У житті він був добрим і щирим, завжди допомагав близьким, підтримував матір і бабусю. Мріяв про сім’ю — і знайшов своє кохання, разом із дружиною будував плани на майбутнє. Любив природу, тварин, роботу на землі та завжди збирав навколо себе людей, які поважали його людяність і відкритість.
Ще до повномасштабного вторгнення чоловік підписав контракт зі Збройними силами України. А в перші місяці великої війни, ризикуючи собою, вивіз рідних з окупованого Мелітополя, після чого оселився у Житомирі, який щиро полюбив.
За мужність та віддану службу був нагороджений державними та відомчими відзнаками, зокрема відзнакою Президента «За оборону України» та медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій». Володимир активно допомагав підрозділу — ремонтував і збирав дрони, посилюючи обороноздатність свого взводу. Побратими згадують його як людину честі, надійного професіонала та справжнього друга.
30 листопада 2025 року під час виконання завдання на Харківщині він загинув, стоячи на захисті України до останнього подиху.
Житомир попрощався з ним із глибокою шаною.
Вічна пам’ять Герою.
