Жителів Потіївки турбує проблема забезпечення водою. Вона то є, а то її немає…
У соцмережах ширяться невдоволення людей із Потіївки про те, що в них у селищі «кульгає» подача води і вона не належної якості.
Одна з жительок Потіївки пише: «Всі так гарно співають під одну дудку «Немає води в свердловині”, як Ви гадаєте у нас свердловина 30 м? Так, дійсно, може не бути води в тридцяти метровій свердловині. Ви ж, жителі цього села, повинні знати, що у нас свердловина не 30 м, а набагато глибше. Можливо, є інша проблема, наприклад, все йде під знос і це комусь просто не цікаво і проблематично, можливо, потрібно щось замінювати і покращувати…. І я в це повірю . Не залишайте людей без води, бо будуть відходи (фекалії) виносити під сільську раду і це не займе багато часу після відключення води, це питання потрібно вирішувати, щоб в громаді не було такого ж сміттєзвалища як в (рашиських поселеннях). Всі так пишуть, все робиться для села. Візьмемо за приклад обіцянку голови громади з приводу сміття біля навчального закладу: зроблю накриття, висиплю відсів?! Де це все!? Вже два роки пройшло, все сміття собаки розносять по шкільному городі. Загорожа на великому сміттєзвалищі під с. Моделів, говорили, що все куплено для цього, але сміття по всьому лісу. Я не проти вашої роботи, виконуйте і не забувайте те що ви обіцяли для виборців цієї громади».
Зоя Ковальчук, зазначила: «Місцеве керівництво, все закрило, починаючи із культри, ФАПів, комунгоспу. Організації не працюють, зато штат у головихи – «мама не горуй. Тільки чуєш, як сесія, то виділяли кошти на школу, доплати працівникам с/ради. За 4роки невиділено нікопіки на заміну траси, на вежі, які позабивані кілками. А яка може бути вода, коли включають по 10 хвилин, а прориви ніхто не робить. Короче, що вибрали…
Оксана Шинкарчук повідомила: «Але щось треба робити зараз по годині тільки дають воду, а що буде літом? Так в колодязях теж мало води, бо нема ні дощів, ні снігу, в мене тільки одна катка з водою в колодязі, башні ціле літо сифонять прогнили їх латають, а вони знову… В мене там город, то я бачу. Це проблема не треба шукати крайнього, всі користуються водою треба щось вирішувати».
А Наталія Білобровець сказала: «Проблема води – це світова проблема! Чого ви не перерахуєте скільки хороших справ зробила Марина Борисівна. Не рахуйте чужі гроші, пишіть про свої вчинки, робіть гарні справи.Якщо знаєте як підняти рівень води в свердловині – підкажіть ! Скоро взагалі води, навіть в колодязях, не буде — теж винна буде Марина Борисівна?»
Лісневська Лілія: «Однією з дуже болючих проблем для мешканців Потіївської ОТГ є проблема забезпечення людей питною водою, але я так, розумію, це проблема людей, а не місцевої влади. Кандидат на голову громади Плечко М.В. перед виборами обіцяла, що у разі її обрання цю проблему швидко вирішить. Прошло вже більше 4 років її правління, а віз і нині там. Депутати неодноразово за клолотанням голови виділяли сотні тисяч гривень для вирішення цієї проблеми. З воду люди також платять, куди , цікаво діваються ці кошти? За роки свого правління голова нічого не зробила окрім того, що залишила село без води. Зруйновану башту не можуть відновити, прорив водомагістралі не має змоги поремонтувати, бо екскаватор за вказівкою голови пустили на запчастини. В інших населених пунктах громади люди залишаються зі своєю проблемою на одинці, бо для голови ОТГ, виходить, проблема забезпечення водою жителів існувала лише перед виборами. Ніякого комплексного рішення у влади з цього питання немає. Після виборів ця проблема у голови зникла, а у людей вона не лише залишилась, а й ускладнилася.”
Р.S. Можливо, це люди поливають свої городи, і використовують багато води, тому її немає у наших кранах регулярно, а якщо і є то незадовільної якості.
Журналіст «Суботи» за коментарем із цього приводу звернувся до керівника Потіївської ОТГ Марини Плечко. Вона, зокрема, повідомила наступне: «Я знайома з дописами в одній із груп селища стосовно водопостачання жителів. Скажу так: переважна більшість із авторів дописів не є жителями селища. Завтра у нас з цього питання відбудуться збори з жителями Потіївки.
Для початку зауважу, що коли мене обрали люди на цю посаду наше комунальне підприємство, що займається вивезенням сміття, водозабезпеченням населення, грейдеруванням доріг тощо мало борги за 2 роки з оплати праці працівникам. Техніка вся була в заставі, підприємство було майже банкрутом. Нині ми всі борги закрили. Тут працює всього двоє людей: керівник-жінка та екскаваторник. Через війну чоловіки не хочуть офіційно влаштуватись на вакантні посади на це підприємство.
Засноване комунальне підприємство було в далекому 1986 році, протяжність водомережі селищем складає 12 кілометрів. За 40 років тут не було жодних ремонтів, реконструкцій. Маємо сьогодні тут 3 глибинні свердловини, що забезпечують водою 420 абонентів селища. За 1 місяць плата за користування водою – 35 гривень, вивіз сміття –10. У січні, приміром, нам потрібно було заплатити 35 тис. грн.. за накачування води селищу, а в лютому маємо рахунок на 61 тисячу гривень. Рівень води через брак дощів і снігу різко впав. Тому нам доводиться піднімати рівень води регулярним її підкачуванням. Вода постійно є в мережі, якість води нормальна, робили її аналіз раніше. Люди за користування водою нам заплатили в січні лише 25 тис. грн., є такі підприємства, що не сплатили за воду з початку нинішнього року ні копійки. Скажіть, будь ласка, де взяти гроші, щоб забезпечити людей якісною водою і головне вчасно? Направили лист в Житомирську ОВА з проханням сплатити за 2 місяці 2025 року за користування водою місцевий інтернат, що став нашим боржником…Нині чекаємо потепління і плануємо вийняти пластикові труби й подивитися в чому причина, бо зараз вони можуть на морозі полопатись… Взагалі в комунальне підприємство за моєї каденції ми в середньому щороку «вкидаємо» близько 1 млн. грн..Ці кошти пішли на заміну даху, станції першого підйому, лічильників, придбання нових насосів тощо.
А стосовно коментарів і закидів у мій бік про бездіяльність з цього питання скажу так: люди, які там пишуть, не є жителями Потіївки, і навіщо їм розхитувати ситуацію в селищі і кому це вигідно я не знаю. Робила і роблю все можливе для того, щоб у цей нелегкий для всіх нас час ситуація із життєзабезпечення жителів селища була стабільною й спокійною. Це й намагатимусь завтра донести жителям Потіївки під час зборів.”
Автор: Богдан Лісовський
