Міноборони у першому півріччі 2023 року закуповувало продукти харчування за цінами на 30 % вищими за споживчі ціни, не проводило аналізу цін, не контролювало реальну кількість поставленої продукції, а 75 % позицій каталогу продуктів взагалі не постачалось частинам.
Такі результати перевірки, яку в Міноборони провела Рахункова палата. Звіт є в розпорядженні Цензор.НЕТ, і видання вважає за необхідне оприлюднити його дані. Адже попереднє керівництво Міноборони фактично втратило свої посади через два скандали – з яйцями по 17 грн та турецькими куртками.
Відсутність аналізу цін і постачальники без пропозицій
Один з перших висновків Рахункової палати про те, що процес планування забезпечення та організації харчування особового складу ЗСУ та штатних тварин був суто формальним.
“Як наслідок, укладені договори не враховували реальну потребу в продовольчому забезпеченні ЗСУ, визначену Тилом КСЛ ЗСУ”, – сказано у звіті.
Редакція не наводитиме цифри, але вони в деяких випадках розійшлися на тисячі, а в деяких – на мільйони одиниць.
А кількість послуг з харчування за Каталогом для особового складу військових частин, установ та навчальних закладів ЗСУ в стаціонарних та польових умовах (лікарняна норма (без ПДВ)) – 43 802 од., що на 273 753 од. менше, ніж визначено Переліком обсягів закупівель – 317 555 од.
З метою забезпечення харчування військовослужбовців ЗСУ у 2023 році Департамент державних закупівель 30.11.2022 повідомив 29 потенційних постачальників про заплановані закупівлі послуг харчування Міноборони на 2023 рік та запропонував надати інформацію про вартість послуг.
Цінові пропозиції була надані 12 постачальниками, які запропонували вартість за один комплект продуктів за Каталогом від 149,2 грн до 164,2 грн з ПДВ, за одиницю послуги щодо забезпечення харчуванням: для особового складу військових частин – від 37,15 грн до 45,78 грн з ПДВ, для особового складу вищих навчальних закладів – від 60,26 грн до 63,96 грн з ПДВ.
Виходячи з “моніторингу рівня ринкових цін та з урахуванням рівня інфляції на 2023 рік (28 %)” департаментом була визначена вартість за одиницю комплекту продуктів харчування 153,6 грн з ПДВ, а за одиницю послуги забезпечення харчуванням: для особового складу військових частин – 40,48 грн з ПДВ, а для особового складу навчальних закладів ЗСУ – 56,02 грн з ПДВ.
Але пізніше ця ціна через брак бюджетних коштів була знижена до 145,8 та 36,0 грн відповідно.
Для укладання договорів департамент відібрав 8 суб’єктів господарювання: ТОВ “ВТ “Девелопмент”, ТОВ “Архімагір”, ТОВ “Ректан”, ТОВ “Трейд Граніт Інвест”, ТОВ “Актив компані”, ТОВ “Гарна страва”, ТОВ “Юніорпродукт” та ТОВ “С-Росток”.
Також Рахункова палата встановила, що цінові пропозиції від ТОВ “ВТ “Девелопмент”, ТОВ “Гарна страва”, ТОВ “Юніорпродукт” та ТОВ “С-Росток” взагалі не надходили, а підтвердні документи щодо визначення переможців за економічно-привабливою ціновою пропозицією відсутні.
Водночас майже всі компанії мали ознаки ризиковості – від розміру статутного капіталу до наявних кримінальних проваджень.
Також перевірка Рахункової встановила, що ТОВ “Трейд Граніт Інвест” не є платником податку на додану вартість, водночас в укладеному з ним договорі на постачання послуг харчування та комплектів продуктів визначена така сама ціна (а саме 36 грн та 145,8 грн відповідно), як і в інших постачальників, які є платниками ПДВ.
І якщо ціна послуги харчування за Каталогом для особового складу військових частин в стаціонарних умовах за 8 Договорами становить 36 грн з ПДВ, то у ТОВ “Трейд Граніт Інвест” за 2 договорами з навчальними закладами вона становить 55,98 грн з ПДВ.
Яйця по 17, гречка по 108, і все дорожче, ніж у ГУР і Нацгвардії
Після скандалу з яйцями профільний департамент Міноборони, як відомо, переглянув низку цін у каталогах постачальників, але це було зроблено в довільному порядку і без будь-якої системи.
Так, у горезвісного ТОВ “Актив Компані” ціну яйця курячого із 17,0 грн додатковою угодою зменшено до 9,0 грн, ціна в інших постачальників у межах 9,0 грн, КНУ ім. Шевченка – 5,5 гривень.
Ціну картоплі свіжої ТОВ “Гарна страва” з 27 грн зменшено до 16,8 грн, у ТОВ “Юніор Продукт” – з 24 грн до 14,88 грн, ТОВ “Актив Компані” – з 22,0 грн до 14,23 грн. Проте НАУ закупляв картоплю за 10 грн за кг.
ТОВ “Юніор Продукт” ціну крупи гречаної зі 108,9 грн зменшило до 87,48 грн, ТОВ “Гарна страва” – із 105 грн до 88 гривень. Найнижча ціна закупівлі – 65,0 грн за договором з НАУ.
Але за висновком Рахункової палати навіть таке рандомне зниження ціни за 10 договорами зменшило витрати бюджету на 1 570,58 млн грн.
“Зазначене свідчить, що Міноборони не забезпечено належного моніторингу ринкових цін на продукти харчування на стадії укладання договорів щодо забезпечення харчування військовослужбовців ЗСУ”, – сказано у звіті Рахункової палати.
У кінці травня закупівлі харчування було виведено на Прозорро, в результаті чого було укладено 18 договорів на загальну суму 17 144,53 млн гривень.
Як наслідок, річна вартість послуг щодо забезпечення харчування військовослужбовців та годування штатних тварин становила 37 985,8 млн грн, що на 8 192,8 млн грн менше орієнтовної вартості, яку закладали в бюджет.
Але це не все. Рахункова палата виявила, що навіть знижені ціни на харчування Міноборони вийшли значно вищими, ніж в інших силових структур.
Хоча забезпечення військовослужбовців ними здійснюється за нормами харчування військовослужбовців ЗСУ, харчування одного військовослужбовця на добу становить у СБУ – 92,45 грн, у ДПСУ – 94,98 грн, у ГУР – 101,57 грн, у НГУ – 118,61 грн.
“За розрахунками аудиторів, застосування Міноборони механізму забезпечення харчування через закупівлю послуг забезпечення комплектів продуктів за Каталогом у І півріччі 2023 року призвело до неекономних витрат бюджетних коштів, розрахунково – 7 041,0 млн гривень”, – зазначили у звіті.
Основною причиною різниці у добовій вартості харчування аудитори визнали завищення цін у каталозі.
“Так, за укладеними Міноборони договорами із зазначеними суб’єктами господарювання закупівельна ціна буряка становила 18,4-20,0 грн за кг проти закупівельної ціни буряка у секторі безпеки і оборони – 10,25-15,38 грн за кг; капусти – 22,08-25 грн/кг, проти – 19,97-20,0 грн/кг; картоплі – 14,23-17,7 грн/кг, проти – 7,76-11,04 грн/кг; крупи гречаної – 83,0-87,6 грн/кг, проти 50,57-56,96 грн/кг; хліб з борошна пшеничного – 31,5-37 грн/кг, проти 21,33-30,63 грн/кг; яйця курячого – 9,0 грн/шт., проти – 5,23-5,46 грн/шт. тощо”, – сказано у звіті.
8 гривень маржі на буханці хліба
Також представники Рахункової палати порівняли ціни зі споживчими цінами в регіоні й виявили значне завищення цін і тут.
Наприклад, протягом січня-червня 2023 року ТОВ “ЮНІОРПРОДУКТ” здійснило постачання (за ціною 32,4 грн за 1 кілограм): хліба житнього (нарізний) в обсязі 11 317,96 кг на суму 366,7 тис. грн та хліба з пшеничного борошна першого ґатунку в кількості 22 450,715 кг на суму 727,4 тис. гривень. Тоді як, за документами виробника продукції ТОВ КВ ФІРМА “РОМА”, ціна хліба становить 23,68 грн (Козацький нарізний) та 23,76 грн (Слобожанський нарізний), яка менша за ціну постачання на 8,72 грн та 8,64 грн відповідно. Як наслідок, завищено вартість хліба на загальну суму 292,67 тис. гривень.
Ціни на інші продукти харчування, у співвідношенні до закупівельних, також були вищими на: яйце – 36 %; буряк – 44 %; картоплю – 34 %; моркву – 27 %; цибулю – 15 %; крупу гречану – 32 %; крупу пшеничну – 54 %; пшоно – 22 %; цукор – 22 %; олію – 27 %; яблука – 31 %.
Якщо порівняти ціни ТОВ “АКТИВ КОМПАНІ”, яйце куряче вона постачала в 2,8 раза дорожче. Не краща історія з іншими продуктами.
“Вартість курячого стегна згідно із договором була визначена 120,0 грн за один кілограм. У той же час, згідно із даними інтернет-ресурсів ціна на куряче стегно зростала починаючи із грудня 2022 року з 97,0 грн за один кг до 109,57 грн за один кг у червні місяці 2023 року, але так і не досягнула межі 120,0 грн за один кілограм, як визначено у договорі”, – сказано у звіті.
У принципі, значне завищення цін у каталозі не є новиною, і на нього вже не раз звертали увагу журналісти. Але Міноборони весь час це виправдовувало дорогою логістикою.
Насправді це виявилось брехнею. І в цьому раніше точково переконались члени антикорупційної ради при МО, а тепер і Рахункова палата. Під час перевірки було виявлено, що надходження товарів у частини здійснювалось на підставі накладних та видаткових накладних безпосередніх виробників продукції.
Так, наприклад, коли досліджувалися первинні документи за червень 2023 року, у складі видаткових накладних щодо надходжень продуктів харчування як постачальники значилися:
– ТОВ “Батьківський хліб” (код ЄДРПОУ – 41370127, адреса: м. Одеса, вул. Лузанівська, 80; замовник – ТОВ “ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ”, одержувач – А2756);
– ТОВ “Глобинський м’ясокомбінат” (код ЄДРПОУ – 25167451, пункт завантаження згідно з ТТН: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 5, покупець та вантажоодержувач – ТОВ “ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ”, пункт розвантаження – А2756);
– ТОВ “Кривоозерська харчосмакова фабрика” (код ЄДРПОУ –05467783, адреса: Миколаївська область, Кривоозерський район, смт Криве Озеро, вул. Індустріальна, 2, адреса доставки: А2756);
І тільки потім вказана компанія вже передавала в частину свої накладні.
І звісно, що аналіз цін окремих молочних продуктів, які закуповувались ТОВ “ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ” у ТОВ “МО ЛК ОМ”, та цін цих продуктів, зазначених у видаткових накладних ТОВ “ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ” для в/ч А27**, засвідчив їх суттєву різницю.
“Так, Сметана 15-20 % закуплена за ціною 87,09 грн за кг, а поставлена за ціною 144,0 грн за кг, що на 56,91 грн або 39,52 відс. дорожче, Молоко ультрапастеризоване 2,5 % закуплене за 33,00 грн/кг, поставлено за 45 грн/кг, що дорожче на 12,0 грн/кг (26,67 відс.); Йогурт з добавками від 1,5 % – 61,04 грн/кг, поставлено за 78 грн/кг, що на 15,91 грн/кг (20,4 відс.) дорожче, Десерт вершковий Фанні – 99,20 грн/кг, поставлено за 150,0 грн/кг, що на 50,8 грн/кг (20,4 відс.) дорожче”, – сказано у звіті Рахункової палати.
Для кого існує 75 % каталогу продуктів?
Це ще не все.
Аудитом встановлено, що із 409 найменувань продуктів Каталогу майже 75 % не постачалось. У березні 2023 року Тилом КСЛ ЗСУ здійснено узагальнення інформації щодо регулярності замовлення ЗСУ позицій Каталогу у 2022 році.
Аналізом інформації про регулярність замовлення позицій Каталогу продуктів харчування у 2022 році встановлені розбіжності між фактичним обсягом постачання продуктів харчування та їх кількістю відповідним показникам Каталогу.
Зокрема забезпечення ЗСУ консервами “Свинина тушкована” та “Яловичина тушкована вищого ґатунку”, консервів м’ясорослинних (перлова з яловичиною) перевищено кількісні показники Каталогу у 11 002, 6 809 та 1 343 разів відповідно. Попри це, до військових частин 28 найменувань продуктів харчування, передбачених Каталогом, зокрема, індича тушка, осетер охолоджений, тріска без голови заморожена, тріска філе заморожена, сом без голови охолоджений, телятина лопатка охолоджена без кістки тощо взагалі не постачались.
У І півріччі 2023 року, як встановлено аудитом на об’єктах контролю, для забезпечення харчування ЗСУ обсяг використання продуктів за Каталогом становив від 27 % до 40 % каталогу.
Найбільшу питому вагу, у загальному обсязі поставлених продуктів, становлять: крупи (близько 66 %), макаронні вироби (60 %), овочі (близько 54 %), спеції та соуси (51 %), молочні та кисломолочні продукти (50 %), заморожені овочі (46 %).
Найменшу питому вагу, у загальному обсязі поставлених продуктів, становлять: крупи швидкого розварювання (1 %), риба (16 %), м’ясо та м’ясопродукти (28 %), напої (32 %), мед, джем, шоколад (33 %).
Є ще один пункт – годування службових тварин, але тут теж не встановлені коефіцієнти визначення ціни.
Заробили навіть на собаках
Як наслідок, лише в одній з перевірених частин вартість поставлених харчових продуктів для годування однієї собаки була завищена на понад 60 грн, що сумарно становило 30,87 тис. грн.
Крім того, Рахункова палата вказала, що Порядком № 140 передбачена лише закупівля комплектів продуктів за каталогом, а закупівля послуг щодо забезпечення комплектами продуктів не передбачена. Тоді як загальна вартість таких закупівель за І півріччя становила 20 841,29 млн гривень.
Ще один важливий нюанс. Міноборони платить постачальникам за так звану дободачу – тобто добове харчування військового. Але насправді на частину приходять окремі продукти.
А от списують вартість одного комплекту продуктів.
Наприклад: у лютому 2023 року до військової частини в/ч А13** ТОВ “ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ” постачає 260 кг продуктів харчування загальною вартістю 39 180,0 грн (куряче філе заморожене 180 кг на суму 30 780,0 грн, куряче стегно заморожене 80 кг на суму 8 400,0 грн), військовою частиною визначається кількість комплектів продуктів – 268,72428 од. (39 180,0 грн / 145,8 грн ціна за один комплект).
“В результаті інформація про поставлені продукти харчування, що містилася у прийнятих до обліку первинних документах за даними бухгалтерського обліку, відображалася, як про комплекти продуктів, а за даними складського обліку – продукти харчування в кількісному виразі у розрізі найменувань”, – наголошується у звіті Рахункової палати.
І ще, у І півріччі 2023 року Міноборони заплатило за харчування військових 20,8 млрд гривень, але насправді там ще довго не знатимуть, що постачальники поставили.
Свого часу на прохання дати кількість закуплених яєць по 17 грн автору статті в ДДЗ відповіли, що ці цифри зведуть десь… через рік.
“Станом на 30.06.2023 в бухгалтерському обліку Міноборони відсутня кредиторська заборгованість за укладеними з суб’єктами господарювання договорами для забезпечення харчування військовослужбовців та штатних тварин ЗСУ у І півріччі 2023 року, незважаючи на припинення строку надання послуг 01.07.2023. Це свідчить про відсутність в Міноборони інформації щодо фактичного виконання суб’єктами господарювання умов укладених договорів”, – сказано у звіті Рахункової.
Аудитори також звернули увагу на низьку ефективність претензійно-позовної роботи. У МО це зазвичай пояснюють тим, що військові невчасно замовляють їжу, а тому постачальники користуються цим, щоб уникнути відповідальності за постачання не тих продуктів, ще й низької якості.
Від автора: Цей звіт Рахункової палати важливий для розуміння того, наскільки корупціогенна сама система закупівлі харчування в МО. І просто виведенням торгів на Прозорро ситуація, на жаль, не вирішується. Навіть якщо в найближчій перспективі буде збільшено кількість лотів, це призведе лише до того, що відомі гравці зайдуть під невідомими вивісками. Тоді як важливо вивести на торги саме національного виробника. Щонайменше вже зараз можна вивести окремими лотами постачання хліба, щоб постачальники не заробляли собі маржу у 8 грн на буханці. А надалі виводити інші товарні групи, затверджувати меню харчування, щоб військових не годували лише перловкою і сосисками, а постачання відділяти від ціни товару.
Торги щодо харчування будуть першим тестом для нової команди міністерства, чи готові вони щось змінювати.
Тетяна Ніколаєнко, Цензор.НЕТ
