Суботня інформація

За два з половиною роки прихистили 18 дітей: як живе патронатна родина з Малина на Житомирщині

Тетяна Степова з доньками Анною, Інною та Єлизаветою. Малин, Житомирщина, 25 серпня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко
ПІДПИШІТЬСЯ НА НАС В GOOGLE
ДОДАТИ ЗАРАЗ

У будинку Тетяни та Андрія Степових у Малині зараз живуть дев’ятеро дітей. Четверо — їхні власні, ще п’ятеро потрапили сюди тимчасово, бо опинилися у складних життєвих обставинах.

За два з половиною роки родина вже прихистила 18 дітей. Тринадцятеро з них залишили дім Степових: восьмеро повернулися до своїх батьків, ще п’ятеро нині виховуються в інших сім’ях. Про життя великої родини Тетяна Степова розповіла Суспільному Житомир.

Реклама

Спочатку хотіли усиновити дитину

До патронату Степові прийшли не одразу. Спершу подружжя думало про усиновлення, а потім побачило оголошення про пошук патронатних вихователів. Родина зібрала документи, пройшла навчання — і до будинку приїхали перші діти.

Тетяна згадує, що тієї ночі майже не спала: постійно заходила перевірити, чи діти не бояться у незнайомому домі.

Згодом дітей ставало більше. У будинку з’явилися додаткові меблі, одяг, іграшки, а на подвір’ї облаштували місце для ігор.

До великої родини Тетяна була звикла й раніше — вона сама виховала п’ятьох дітей, а ще працювала кухаркою. Тому великі каструлі, щоденне прання і різні побажання щодо їжі її не лякають.

Патронатна родина Степових. Малин, Житомирщина, 25 серпня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Одні називають мамою, інші — «тьотя Таня»

Звикають до нового дому діти по-різному. Малеча, за словами Тетяни, часто адаптується швидше. Старшим іноді потрібно значно більше часу, щоб почати довіряти дорослим і почуватися спокійно.

Реклама

По-різному вони й звертаються до патронатної виховательки. Найменші можуть назвати її мамою, старші — «тьотя Таня».

Є у великому домі й свої маленькі традиції. Діти часто приносять Тетяні польові квіти. Іноді, сміється вона, букети виявляються з сусідських клумб — тоді доводиться пояснювати, що чужі квіти зривати не можна.

Допомагає родині й старша донька Єлизавета. Вона вже живе окремо, але приїздить до батьків, може побути з молодшими дітьми, нагодувати їх чи піти з ними на прогулянку.

Тетяна і Єлизавета Степові. Малин, Житомирщина, 25 серпня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Найважче — відпускати

Патронат передбачає, що дитина живе в родині тимчасово. Але провести цю межу емоційно непросто.

«Звикаєш. Хоч ти і розумієш, що це твоя робота, але ти якось звикаєш до цієї дитини», — говорить Тетяна Степова.

Реклама

Для самої Тетяни останній рік став особливо важким. У жовтні 2025 року на фронті загинув її старший син Владислав.

Тетяна каже, що щоденна присутність дітей допомагає їй не залишатися наодинці з горем: «Вони витягують мене з цього стану, з цього горя».

Степові — не єдина така родина у громаді. Раніше «Субота Онлайн» розповідала про іншу патронатну родину з Малинщини — Олену та Сергія Корзунів.

Нині у Малинській громаді працюють три патронатні родини. Загалом у них перебувають 13 дітей. Сама Тетяна Степова виховує п’ятьох власних дітей, а у 2025 році їй присвоїли почесне звання «Мати-героїня».

Реклама

Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.

Реклама

Схожі матеріали

Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Реклама

Популярні новини

Реклама