З Житомирщини та Чернігівщини до небес відлетіли три Герої, які віддали свої життя за Україну під час повномасштабного вторгнення Росії. Олександр Коваль, Максим Погуляй та Ігор Юзвенко стали прикладом мужності та відданості Батьківщині.
Олександр Коваль
30.08.1999 — 06.11.2024
Олександр народився та зростав у смт Любар на Житомирщині, де закінчив місцеву школу. Після переїзду до Житомира вступив до Житомирського агротехнічного коледжу, здобувши професію «Електрик». Проте, Олександр вирішив посвятити своє життя службі у Збройних силах України, вступивши до Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова. Вже з дитинства він захоплювався автотехнікою, малюванням та спортом, був затятим рибалкою і мав багато вірних друзів. Його родина, зокрема бабуся та дідусь, були важливими наставниками, що прищепили йому любов до рідної землі.
З першого дня повномасштабного вторгнення Росії Олександр, ще будучи курсантом, добровільно долучився до лав ЗСУ, ставши на захист Батьківщини. Брав участь у обороні Києва та визволенні північних районів Київщини. За самовідданість та мужність отримав нагороду «Учасник бойових дій». На жаль, 6 листопада 2024 року він трагічно загинув при виконанні військових обов’язків.
Максим Погуляй
15.09.1992 — 06.11.2024
Максим народився в місті Бахмач на Чернігівщині та закінчив місцеву школу. Відразу після закінчення навчання почав працювати в приватному бізнесі. З юності Максим був захоплений малюванням і завжди відзначався щирістю, відкритістю та рішучістю. Він став надійною опорою для своєї родини та завжди прагнув служити Батьківщині.
У 2014 році Максим вступив до лав ЗСУ, брав участь в АТО/ООС в складі підрозділів ДШВ. За проявлену мужність був нагороджений численними відзнаками. Після повернення до цивільного життя він активно організовував патріотичні заходи для молоді. З початком повномасштабного вторгнення він повернувся в армію. 6 листопада 2024 року Максим загинув, виконуючи бойове завдання.
Ігор Юзвенко
19.02.1980 — 31.10.2024
Ігор народився у Житомирі, де закінчив ЗОШ №14 та здобув професію «Автослюсар-водій». Після строкової служби в армії він працював на будівництві як в Україні, так і за кордоном. Ігор з дитинства захоплювався футболом, був вихованцем ДЮСШ ЖМР. Він був люблячим батьком, сином та вірним другом.
З початком війни Ігор приєднався до територіальної оборони, де з перших днів активно захищав Україну. 31 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання, Ігор загинув героїчною смертю.
Світла пам’ять Героям! Вічна слава!
