Сер Вінстон Леонард Леонард Спенсер Черчилль залишив незабутній слід в історії Великої Британії та всього світу. Його внесок у перемогу союзників у Другій світовій війні був величезним, і він залишався одним із найвпливовіших політиків свого часу.
Але крім своєї політичної кар’єри, Черчилль також був відомий своїми талантами письменника і художника. Написав безліч книг, включно зі своїми мемуарами, які досі вважаються одними з найкращих історичних документів про Другу світову війну. Його роботи з історії та політики залишаються актуальними й донині.
Черчилль став єдиним прем’єр міністром Великої Британії, удостоєним Нобелівської премії в галузі літератури і першим, кого зробили Почесним громадянином США. За даними опитування, проведеного 2002 року мовною компанією BBC, Вінстон Черчілль був названий найвидатнішим британцем в історії.
Крім того, Черчилль був пристрасним художником і створив понад 500 картин за своє життя. Його роботи були виставлені в Роялі та інших престижних галереях, і він був почесним членом Королівської академії мистецтв.
Незважаючи на свій успіх і досягнення, Черчилль також був відомий своїми недоліками. Вінстон Черчілль ніколи не вирізнявся ні гарною фізичною формою, ні добрим здоров’ям – але, проте, він відзначив свій 90-річний ювілей, а його висловлювання: «Відніміть у мене сигару – і я оголошу вам війну!», «Якщо газети почнуть писати про те, що треба кинути палити, я краще кину читати», «Своїм довголіттям я завдячую спорту. Я ним ніколи не займався», »У молодості я взяв собі за правило не пити ні краплі спиртного до обіду. Тепер, коли я вже немолодий, я тримаюся правила не пити ні краплі спиртного до сніданку» досі дивують і обурюють усіх прихильників здорового способу життя.
Перші роки життя
Батько Черчилля, лорд Рендольф Генрі Спенсер Черчилль, третій син 7-го герцога Мальборо, був відомим політиком, депутатом Палати громад від Консервативної партії, обіймав посаду канцлера скарбниці. Мати леді Рендольф Черчилль (у дівоцтві Дженні Джером) – дочка американського бізнесмена.
Черчилль народився семимісячним. Мати народила його на світ під час балу. Для неї настелили в гардеробі пологові ясла з чужих пальт і шуб. На них і народила.
Турботу про дитину, як і у всіх аристократичних сім’ях, взяла на себе няня Елізабет Енн Еверест. Вона стала найближчою для Черчилля людиною.
У 1893 році Черчілль із третьої спроби склав іспити до Королівського військового училища в Сандхерсті. У 1895 році закінчив його і пережив дві втрати – померли батько і няня.
Армія
Почав службу гусаром. Йому вона не подобалася. Того ж 1895 року Черчилля направили на Кубу, як військового кореспондента газети Daily Graphic висвітлювати повстання проти іспанців.
Прикомандирований до іспанських військ, уперше побував під вогнем. Газета опублікувала п’ять його статей, гонорар становив 25 гіней, що на той час було значною сумою. На Кубі Черчилль придбав дві звички – куріння кубинських сигар і післяобідній сон – сієсту.
У жовтні 1896 року його полк відправили до Індії, в Бангалор. Продовжує співпрацювати зі ЗМІ. Восени 1897 року придушував повстання пуштунських племен. У повідомленнях у газети Черчилль критикував жорстоке поводження англійських солдатів, що вони добивають поранених пуштунів.
Потім Черчилль їде висвітлювати придушення махдистського повстання в Судані. Черчилль у генеральній битві при Омдурмані взяв участь у вирішальній кавалерійській атаці британської армії, де особисто застрелив кілька повстанців.
У репортажах також критикував командувача англійськими військами – генерала Кітченера за жорстоке поводження з полоненими. Армійцям така м’якість не до душі. Черчилль у березні 1899 року виходить у відставку. Прослуживши всього чотири роки.
Початок політичної діяльності
Черчилля за його жваве перо помітили. Отримав пропозицію балотуватися до парламенту від Консервативної партії від міста Олдема. Але пройти не зміг.
Англо-бурська війна 1899-1902 років
До осені 1899 року різко загострилися відносини з бурськими республіками. Власники масової британської щоденної газети-таблоїда Daily Mail запропонували Черчиллю вирушити до Південної Африки як військовий кореспондент. Але Черчилль поїхав від «The Morning Post».
Під час рекогносцировки на бронепоїзді 15 листопада 1899 року Черчилль потрапив у полон. Помістили в табір для військовополонених у Преторії. Де з ним поводилися гуманно. Втік 12 грудня. Англійський гірничий інженер Деніел Дьюснеп ховав його в у шахті, потім допоміг переправитися в португальський Мозамбік.
Після цього повернувся в діючу армію. Його оточує слава.
Продовження кар’єри політика
У липні 1900 року Черчилль повернувся в Англію. Висунув свою кандидатуру до Парламенту. Завдяки своїй славі, у 26 років став членом Палати громад.
18 лютого 1901 року виголосив першу промову в Палаті громад про післявоєнне врегулювання в Південній Африці. Закликав проявити милосердя до бурів, «допомогти їм змиритися з поразкою».
Черчилль завжди був несподіваним. У 1904 році з консерваторів він перейшов до Ліберальної партії. Наступного року Черчилль отримав першу велику посаду – заступника міністра у справах колоній.
У 1910 році стає міністром внутрішніх справ. А 23 жовтня 1911 року призначений на посаду Першого лорда Адміралтейства. При ньому:
- створено морську авіацію
- організовано головний штаб ВМС
- відбувся перехід військового флоту з вугілля на рідке паливо
Перша світова війна
У роки війни один з ініціаторів Дарданелльської операції, що закінчилася поразкою для союзних військ.
Після цього подав у відставку. Вибув на Західний фронт, де у званні підполковника командував 6-м батальйоном Шотландських Королівських Фузилерів. З фронту повернувся в травні 1916 року. Обіймає різні міністерські пости.
Черчилль прихильник інтервенції в Радянську Росію, щоб «задушити більшовизм у колисці».
Період між світовими війнами
У 1924 році Черчилль отримав посаду Канцлера казначейства. Але 1931 року пішов з посади і зайнявся тільки парламентською діяльністю Активно займався протидією політиці Чемберлена щодо мирного умиротворення Гітлера.
Друга світова війна
1 вересня 1939 року почалася Друга світова війна. 3 вересня об 11 годині ранку у війну офіційно вступила Великобританія. Того ж дня Вінстону Черчиллю було запропоновано зайняти пост Першого Лорда Адміралтейства з правом голосу у Військовій Раді.
7 травня 1940 року Чемберлен подав у відставку. 10 травня 1940 року король Георг VI призначив Черчилля прем’єр-міністром.
У першій промові, в палаті громад сказав:
“Мені нічого запропонувати [британцям] крім крові, тяжкої праці, сліз і поту.”
Під керівництвом Черчилля пройшов перший етап війни. Черчилль особисто провів зустрічі з Рузвельтом і Сталіним, ставши одним з ініціаторів антигітлерівської коаліції.
Після війни
У липні 1945 року Черчилль пішов у відставку. У 1951 році знову став прем’єр-міністром, у відставку пішов у 1955 році. Подав у відставку за станом здоров’я. Хоча прожив ще 10 років і навіть отримав Нобелівську премію з літератури за свої мемуари.
Порада Вінстона Черчилля правителям XXI століття: Будь-яка криза – це нові можливості.
Ми зібрали 40 мудрих висловлювань сера Вінстона Черчилля про політику і життя, які передають усю глибину, проникливість і дотепність цієї геніальної людини, що прославила і себе, і свою країну на весь світ:
1. Якщо ви йдете крізь пекло – йдіть не зупиняючись.
2. У тебе є вороги? Добре. Значить, у своєму житті ти щось колись відстоював.
3. будь-яка криза – це нові можливості.
4. Розумна людина не робить сама всі помилки – вона дає шанс і іншим.
5. Найкращий аргумент проти демократії – п’ятихвилинна бесіда із середнім виборцем.
6. Успіх – це здатність крокувати від однієї невдачі до іншої, не втрачаючи ентузіазму.
7. Сокіл високо піднімається, коли летить проти вітру, а не за вітром.
8. Дурна та людина, яка ніколи не змінює своєї думки.
9. Вроджена вада капіталізму – нерівний розподіл благ; вроджена перевага соціалізму – рівний розподіл злиднів.
10. Коли орли мовчать, базікають папуги.
11. Влада – це наркотик. Хто спробував його хоч раз – отруєний нею назавжди.
12. протягом свого життя кожній людині доводиться спіткнутися об свій «великий шанс». На жаль, більшість із нас просто піднімається, обтрушується і йде далі, наче нічого й не сталося.
13. Не бажайте здоров’я і багатства, а бажайте удачі, бо на Титаніку всі були багаті й здорові, а щасливими виявилися одиниці!
14. Брехня встигає обійти півсвіту, поки правда одягає штани.
15. Політика настільки ж захоплююча і небезпечна, як війна. У війні вас можуть убити лише раз, у політиці багато разів.
16. Мої смаки прості. Я легко задовольняюся найкращим.
17. Хочете, щоб у суперечці ваше слово було останнім? Скажіть опонентові «Мабуть, Ви маєте рацію».
18. Велику перевагу отримує той, хто досить рано зробив помилки, на яких можна вчитися.
19. Люди чудово вміють зберігати секрети, яких не знають.
20. Я люблю свиней. Собаки дивляться на нас від низу до верху, кішки – зверху вниз. Лише свині дивляться на нас як на рівних.
21. Війна – це коли за інтереси інших гинуть абсолютно безвинні люди.
22. Найбільший урок життя в тому, що і дурні бувають праві.
23. Набагато краще підкупити людину, ніж убити її, та й бути підкупленим куди краще, ніж убитим.
24. Легше керувати нацією, ніж виховувати чотирьох дітей.
25. Ми живемо в епоху великих подій і маленьких людей.
26. Від дерев’яних черевиків до дерев’яних черевиків – шлях у чотири покоління: перше покоління наживає, друге – примножує, третє – тринькає, четверте – повертається на фабрику.
27. Нічим так не завоюєш авторитету, як спокоєм.
28. Американці завжди знаходять єдино правильне рішення. Після того, як перепробують усі інші.
29. У важкі для країни часи значення міфів важко переоцінити.
30. Вчіть історію, вчіть історію. В історії знаходяться всі таємниці політичної прозорливості.
31. Найкращий спосіб зіпсувати стосунки – це почати з’ясовувати їх.
32. Мета парламенту – замінити кулачні бої словесними.
33. Коли двоє б’ються – виграє третій.
34. Якщо вбити вбивцю, кількість убивць не зміниться.
35. Песиміст бачить труднощі в кожній можливості; оптиміст бачить
можливість у кожних труднощах.
36. Ви ніколи не дійдете до місця призначення, якщо будете жбурляти
каміння в кожну собаку, що гавкає.
37. Народ, який забув своє минуле, втратив своє майбутнє.
38. Навіть самого сліпучого світла не буває без тіні.
39. Я – оптиміст. Не бачу особливої користі бути чимось іще.
40. Жодна зірка не засяє, поки не знайдеться людина,
яка триматиме ззаду чорне полотно.
Одного разу під час виступу одна журналістка запитала політика:
– Невже Вам не приємно усвідомлювати, що кожного разу, коли Ви виступаєте з промовою, зал забитий битком?
На що Вінстон Черчилль відповів:
– Приємно, і навіть дуже, але щоразу, коли я бачу повну залу, я не можу не думати про те, що, якби я не виголошував промову, а піднімався на ешафот, глядачів зібралося б удвічі більше.
