Коли всю душу обпече без жалю
Життя з печаттю довгої війни,
Ікона “Утамуй мої печалі!”
До мене зійде з тихої стіни.
Вона, як мама, помовчить зі мною.
Вона, як мама, зрозуміє все.
Вона усі печалі, до одної,
Ген-ген, у дальню безвість, віднесе!
Василь Головецький, м. Житомир
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
1 коментар.
Вражаючий вірш .