Україна офіційно визначила п’ять держав, з громадянами яких запроваджується множинне громадянство. Відтепер мешканці США, Канади, Німеччини, Польщі та Чехії зможуть отримувати українські паспорти без обов’язкової відмови від своїх, а українці — паспорти цих країн, не втрачаючи українського громадянства.
Як повідомив уряд, це лише перший етап реалізації закону про множинне громадянство, який набув чинності в липні 2025 року. Основна мета — зберегти зв’язок із діаспорою та підтримати українців, які вимушено опинилися за кордоном під час війни.
Президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна відкриває цю можливість насамперед для “країн, які традиційно нас підтримують і теплі до українців”.
За даними МЗС, у п’яти визначених державах проживає понад три мільйони етнічних українців, зокрема 1,3 млн — у Канаді, 1 млн — у США, а також сотні тисяч у Польщі, Німеччині та Чехії.
Як діятиме спрощена процедура
Іноземці з цих країн, які бажають стати громадянами України, не подаватимуть зобов’язання відмовитися від свого паспорта. Замість цього вони підписують декларацію про визнання себе громадянином України — і навіть можуть зробити це онлайн.
Інші вимоги залишаються без змін:
проживання в Україні не менше 5 років,
складання іспитів з української мови, історії та Конституції.
Водночас для воїнів ЗСУ, осіб із заслугами перед державою чи політичних утікачів діятимуть спрощені умови — без вимоги проживання 5 років і з відтермінованими іспитами.
Можливі ризики і дискусії
Експерти зазначають, що множинне громадянство може створити юридичні колізії, зокрема щодо права власності на землю чи участі у виборах. Водночас у МЗС запевняють, що механізми контролю прописані в законі.
Критики наголошують, що подвійне громадянство може сприяти остаточному закріпленню українців за кордоном, тоді як влада розглядає це як спосіб зберегти їхній правовий і культурний зв’язок із Батьківщиною.
Чи буде список ширшим
Поки що перелік країн обмежується п’ятьма державами — найближчими партнерами України у війні з Росією. Втім, уряд не виключає його розширення.
“Це пробний крок, щоб перевірити, як працюватимуть нові правила. У майбутньому список може збільшитися”, — зазначив голова місії СКУ в Україні Андрій Шевченко.
Закон і всі супровідні акти набудуть чинності 16 січня 2026 року.
