5 липня в Житомирській обласній клінічній лікарні імені О.Ф. Гербачевського виписали після трансплантації 54-річного Миколу Бовсунівського та його сина-військового — 28-річного Олександра, якому батько віддав свою нирку. Нирки у Олександра відмовили після того, як він на фронті перехворів на вірусну пневмонію.
Про це Суспільному розповів завідувач відділення кардіохірургії, трансплантації органів і тканин Анатолій Матвійчук.
За його словами, це 21 трансплантація, яку зробили у їхньому відділенні. Наразі своєї черги на пересадку органів чекають ще понад 60 пацієнтів.
“У нас надія саме на родинну трансплантацію. От і сьогодні ми виписуємо батька та сина, яким 10 днів тому зробили родинну трансплантацію нирки. Батько став донором для сина, який, який на фронті перехворів на вірусну пневмонію, після чого в нього відмовили нирки. Сьогодні вони йдуть додому і будуть у нас спостерігатися диспансерно: будуть робити корекцію дозування прийому препаратів, перевіряти аналізи”, — каже Анатолій Матвійчук.
28-річний Олександр Бовсунівський розповів, що після пересадки нирки не вставав із ліжка 4 дні. Потім почав потроху рухатися і йому з кожним днем ставало легше.
“Лікарі пояснили мені, що тепер маю дотримуватися певного способу життя. Перш за все, це дієта — не можна солоного, смаженого, перченого, копченого. Їсти біле м’ясо, аби піднявся гемоглобін. Відмовитися від алкоголю й тютюну. Два місяці не піднімати нічого важкого, носити корсет. Зараз приймаю багато ліків, але з часом їх має стати менше. Розумію, що я на ліках тепер буду все життя. Але сподіваюся, що після реабілітації зможу повернутися до роботи на картонному комбінаті, де я до того, як пішов на війну, пропрацював понад 6 років”, — сказав Олександр.
Зі слів чоловіка, він дуже вдячний своєму батькові за подаровану нирку. За потреби теж віддав би батькові нирку, говорить Олександр.
54-річний Микола Бовсунівський розповів, що не міг дивитися, як сину доводиться страждати і ходити на гемодіаліз. Микола та його дружина Олена обоє проходили обстеження, аби визначитися, чия нирка підійде їхньому синові. За розміром і здоров’ям підійшла чоловікова нирка.
“Я дуже вдячний хірургам за їхню роботу і за людяність. Люди стільки часу навчаються, аби зробити таку операцію. Потрібно більше розповідати людям про таких лікарів, адже багато не знають, що в нашому місті роблять трансплантації внутрішніх органів, а це великий професіоналізм лікарів”, — сказав журналістам Микола Бовсунівський.
Олександр теж говорить про вдячність лікарям за їхній професіоналізм та підтримку.
“Я дуже вдячний хірургам, які проводили операцію — Денису Вікторовичу Андрякову і Анатолію Івановичу Матвійчуку; всім анестезіологам, прізвищ яких, на жаль, я не пам’ятаю. Дякую їм за професіоналізм, увагу, почуття гумору, що дуже допомагає одужувати. Нехай роблять більше таких операцій, аби більше людей могли жити. Хай люди знають, що хоча це і складна операція, але обоє живі і зможете жити нормальним життям. Це головне”, — каже Олександр.
За словами Анатолія Матвійчука, витрати на операцію повністю покриває держава. Сюди входить і доопераційна підготовка, і сама трансплантація, і післяопераційне лікування та догляд. Операцію з трансплантації нирки лікарні відшкодовує держава через Національну службу здоров’я України (НСЗУ).
“Забір нирки коштує майже 80 тисяч гривень, трансплантація — біля 800 тисяч гривень. Раніше, коли такі трансплантації робили за кордоном, це обходилося дорожче — 4-5 мільйонів гривень або ж від 80 000 до 100 000 євро. Сьогодні пацієнти отримають електронні направлення із рецептами ліків — їх вони зможуть безкоштовно отримувати в аптеках, з якими НСЗУ підписала документи. Ці аптеки закуповують для них ліки і вони отримують їх безкоштовно за електронним рецептом — або від нас, або від нефрологів”, — говорить Анатолій Матвійчук.
