Про це розповіла представниця міського центру соціальних служб Тетяна Титаренко.
За її словами, Дмитро народився у Житомирі, закінчив 25-й ліцей, навчався у Житомирському автомобільно-дорожньому коледжі та у “Житомирській політехніці”. Дмитро Панчук був кандидатом у майстри спорту України з дзюдо та бойового самбо. Він брав участь у Революції Гідності та у складі 95-ої десантно-штурмової бригади боронив державу під час АТО та Операції Об’єднаних сил.
“З перших днів повномасштабного вторгнення Дмитро, не вагаючись, повернувся у стрій та став на захист України від російського агресора. Проходив службу у різних гарячих точках та на різних напрямках нашої батьківщини, виконуючи бойові завдання. За мужність та відвагу був неодноразово нагороджений державними та відомчими нагородами: медаллю “Ветеран АТО”, орденом “За мужність” III ступеня, відзнакою “Ветеран війни — Учасник бойових дій”, відзнакою “За хоробрість”, та почесним нагрудним хрестом “УНА-УНСО”, — повідомила Тетяна Титаренко.
Колишня директорка 25-го ліцею Галина Пономарьова розповіла, що Дмитро брав участь у патріотичних заходах. Вона зазначила, що під час відпустки або реабілітації Дмитро відвідував розбомблену школу.
“Болем відгукнулося у його серці повідомлення про те, що російські військові розбомбили його навчальний заклад. Приїжджаючи у місто на реабілітацію, він завжди підходив до нашого навчального закладу і спілкувався з тими, кого там зустрічав. Він боронив свою державу, своє місто, боронив нас”, — розказала Галина Пономарьова.
“Він найкращим був, бо це наш онук. Найстарший і найкращий. Дмитро любив людей, любив життя. У перший день війни одразу побіг. Ми йому кажемо: “Дмитрику…”, а він відповідає: “Як так, без мене — ніяк! Я йду вас захищати!” Він йшов першим, завжди і всюди”, — сказала бабуся Дмитра Панчука Світлана.
Поховали воїна поховали на Алеї Слави на Корбутівському кладовищі у Житомирі.
У Дмитра Панчука залишилися мама, брат, бабуся і дідусь.
Вічна слава та світла пам’ять нашому Герою.
Джерело: suspilne.media
