Трагедія сталася у селі Ксаверів Малинської громади 23 січня. Наступного дня тіло 45-річного чоловіка виявила сусідка, яка зайшла у будинок, де той тимчасово проживав, і мало не втратила свідомість від побаченого… Поліція, яка приїхала на місце, встановила, що в день трагедії у потерпілого та її співмешканки у гостях був 52-річний приятель, житель Київщини. Чоловіки познайомились під час відбування покарання у місцях позбавлення волі. Про це повідомляє відділ комунікації поліції у Житомирській області.
У той день компанія розпивала спиртні напої. За деякий час жінка пішла до іншої кімнати відпочивати. Чоловіки продовжили застілля, а згодом між колишніми співкамерниками виник раптовий конфлікт, що переріс у бійку. Гість вдарив кухонним ножем опонента. Поранення виявилося смертельним. Правоохоронці розшукали автомобіль «Mazda», що належить підозрюваному, в одному з сусідніх сіл, і затримали чоловіка.
“Віталій з Наташею жили підробітками і ні з ким особливо не спілкувалися”
Докладніше про загиблого та страшну подію розповіли журналістці обласної газети “Субота” жителі села Ксаверів, а також родичі загиблого та його співмешканки.
– Чоловіка, якого знайшли убитим, звали Віталій, – розповідає староста Недашківського старостинського округу Василь Гаращук. – Він в нашому селі не зареєстрований, як і його співмешканка Наталія. Їхні батьки живуть у сусідніх селах, а у нас співмешканці жили в хаті рідного дядька Наташі. Жили втрьох: Віталій, Наташа та її дядько Юрій. Всі вони полюбляли випити. Віталій із Наташею жили підробітками: випасали корів односельців, рубали дрова, словом, допомагали всім, хто звертався. Жили самі по собі, ні з ким особливо не спілкувались. Ніяких конфліктів із селянами у них не було…
Мешканці села розповіли, що Наташа і Віталій підробляли, як могли. Не тільки пасли корів, а і збирали шишки та здавали, ходили по ягоди і гриби. Після роботи, як правило, випивали разом із дядьком Юрієм. А зранку знову бралися за справи.
Люди кажуть, що напередодні трагедії до Віталія приїхав товариш, з яким вони колись відбували покарання, а ще разом працювали у Києві, начебто двірниками. Невідомо, через що трапився конфлікт у Віталія з гостем, але після вбивства, гість разом із Наташею сіли у його машину та поїхали геть. Але поліція їх швидко знайшла.
Син не відповідав на дзвінки матері
Журналістка поговорила з мамою Віталія – Валентиною Іванівною, яка проживає у сусідньому селі Скурати. Саме вона забила на сполох, тому що син не відповідав на її телефонні дзвінки.
– Я дзвонила Віталіку багато разів, але син чомусь знаходився не в мережі, – розповідає Валентина Іванівна. – Це мене дуже сильно бентежило. Тоді я подзвонила сусідці у Ксаверів та попросила її підійти до будинку, де жив мій син, та подивитися, чи з ним все гаразд. Сусідка дуже швидко передзвонила і з жахом повідомила, що мій син лежить в хаті у крові, не ворушиться і на слова не відгукується. Тоді ми з моєю донькою негайно приїхали у Ксаверів. Коли я зайшла у хату, побачила мого Віталіка на ліжку. На його тілі була кров. На килимі теж виднілися згустки крові. Напевно, його вбили на підлозі, а потім перетягнули на ліжко. Ножове поранення під лопатку виявилося смертельним. Сам ніж знайшли на столі.
Валентина Іванівна плакала і жалілася, що один її син загинув на війні, а іншого вбили…
“Дружок сказав, що повернувся з війни”
У хаті, де сталося вбивство, журналістку зустрів дядько Наталії, який представився Юрієм Степановичем.
– Наташа – це моя племінниця, – говорить чоловік. – Вони з Віталіком жили у мене доволі дружньо. Він випивав, іноді уходив у запої. Коли був нетверезий, ставав агресивним, міг посварилися. Але коли був тверезий, робив все, що треба. Віталік був нормальним чоловіком. До нього приїхав у гості його дружок. Він сказав, що недавно повернувся з війни. Вони втрьох сиділи і випивали, а я пішов в іншу кімнату і ліг відпочивати. Потім чоловіки посварилися, але, думаю, не через Наташу. Коли я вийшов зі своєї кімнати, побачив, що Віталік лежить на ліжку, а Наташа разом із гостем збираються кудись їхати. Я бачив, що Наташа його дуже боїться, вся трясеться. Тоді я не зрозумів, що Віталік вже мертвий, думав, що він спить…
“Віталій колись бив Наташу, але вона завжди казала: “Я його люблю”
Щоб поговорити з Наташею журналістка поїхала у сусіднє село Баранівка Малинської громади, де мешкає її сім’я. Але Наташі там не застала. У будинку була її мати – пані Катерина, яка зізналася, що давно не бачила свою доньку. Після трагедії Наташа додому не приходила…
– Наташа давно до мене не приїжджала, і взагалі я мало знаю про її життя. Вона завжди жила сама по собі. Ще після закінчення школи вона кудись уїхала на три роки, і ми не могли її знайти. Тоді у мене від переживань стався інсульт. А потім вона раптово з’явилася і повідомила, що жила з якимось чоловіком. Що стосується Віталія, то він з Наташею жив останні 4-5 років у хаті мого брата Юрія. Спочатку він її бив майже до непритомності. Я, бувало, забирала її додому, доглядала, приводила у норму, а потім вона знову тікала до нього. Ми всі намагалися переконати її, що Віталій їй не потрібен, на що вона казала: “Я його люблю”. Я не хотіла Віталія бачити, тому ми з донькою майже не спілкувались. Мені розповідали сусіди у Ксаверові, що останній рік вони стали краще жити, допомагали один одному, гарно поводилися. Наче стали менше пити. Не знаю, що саме стало причиною трагедії у той вечір… Поліцейські Наташу знайшли, затримали, а потім відпустили. Але додому вона поки що не приходила.
Жителі села Баранівка, які знають Наташу з дитинства, кажуть, що 35-річна жінка спокійна, не конфліктна, чемна. Але, на жаль, заблукала у своєму житті. Де і з ким вона зараз, ніхто не знає…
* * *
25 січня слідчі відділення поліції №1 (Малин) Коростенського райуправління повідомили затриманому про підозру в учиненні умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК України). Судом йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Згідно з чинним законодавством, причетному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років.
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова
