Високе столичне чиновництво запровадило доволі дивну практику боротися із пандемією COVID-19 за допомогою брифінгів, виступів на телеекранах у всіляких шоу-програмах. Нещодавній приклад, коли міністр охорони здоров’я України здійснив несподівано незапланований візит до лікарень у Житомирі, продемонстрував купу недоліків та негараздів, про які вище керівництво країни начебто не знає. Або робить вигляд, що подібні ситуації, які міністр побачив у Житомирі, є неприємним винятком із загальної картинки того що робиться сьогодні у закладах охорони здоров’я України.
Між тим, аби з’ясувати, що насправді робиться у звичайній лікарні , яка сьогодні не стала ні опорною, або ж, із певних причин – не опинилася у центрі так званого госпітального округу, треба мандрувати не лише до обласних медичних установ. Наприклад, колишній спікер Верховної Ради України Володимир Литвин з тих пір як пандемія коронавірусу почала вражати мешканців Житомирщини, запровадив для себе практику періодично відвідувати лікарні у містах і селищах області. Ми розповідали про недавні візити В.М.Литвина до Черняхова та Коростеня, а вже 17 грудня 2020-го року Володимир Михайлович відвідав Малин та Радомишль. В обох містах разом із представниками Благодійного Фонду, разом із депутатом Житомирської обласної ради кількох каденцій Миколою Рудченком, він завітав до лікарняних закладів. Зустрічався із лікарями, медичним персоналом, цікавився настроями, враженнями людей, їх намірами та очікуваннями. Як вдячний земляк і як шанований гість, Володимир Литвин не залишив лікарняні заклади у Малині та Радомишлі без допомоги. Чотири кисневих концентратори, десяток пульсоксиметрів, півсотні захисних костюмів багаторазового використання для медичного персоналу, 600 медичних масок отримали лікарні від Благодійного Фонду Володимира Литвина.
Варто зауважити, що саме у ці дні Верховна Рада України розглядала, а потім і ухвалила бюджет України на 2021-й рік. Не дивно, що саме “бюджетна тема” найбільше цікавила людей, а В.М.Литвин цілком професійно, повно і вичерпно відповідав ( і відповів) на більшість запитань та зауважень, які стосувалися майбутнього галузі охорони здоров’я України. Що можна сказати про зміст та загальну спрямованість запитань, які надійшли на адресу В. М.Литвина? Вони цілком очікувані та прогнозовані. Люди, які взяли на себе основний тягар роботи та відповідальності у протистоянні із пандемією COVID-19, мало не в один голос стверджують, що лікарняні заклади працюють самовіддано, але фінансово-матеріальне становище більшості медичного персоналу впевнено балансує на межі показників бідності. 4-6 тисяч гривень, які щомісяця отримують “на руки” санітарки, медсестри, фельшери і навіть початківці-лікарі , призводять до постійного дефіциту кадрів у лікарняних закладах. Лікарі до 40-45 років і такого ж віку медсестри масово звільняються із лікарень, амбулаторій і шукають підробіток чи навіть постійну роботу у приватних медичних закладах, або ж прямують за кордон, де мають непорівняно вищі заробітки, ніж у себе в Україні. Володимиру Литвину довелося почути десятки запитань від молодих фахівців, які фактично знаходяться у стані відчаю. Він зауважив, що ситуація з економікою держави насправді складна. Виробничий, господарський і найголовніший – людський потенціал України значною мірою зношений, знищений і зруйнований. Однак це зовсім не означає, що за таких умов першими, хто має страждати від наслідків кризи, повинні стати працівники бюджетних установ. Проте саме так і виходить, що найпершими страждають саме вітчизняні медики. Натомість навіть у часи раніше небаченої бюджетної скрути , влада й не думає зменшити чи хоча б на рік-два не збільшувати витрати на своє забезпечення.
Народні депутати, Офіс Президента України, Кабмін, Міністерство внутрішніх справ, Генпрокуратура та інші так звані “силові структури” у 2021 році наче по команді збільшили кошти на своє утримання. Країна у відчаї спостерігає за тим, як множиться чисельність усіляких членів Наглядових рад, які щомісячно отримують зарплати розміром у сотні тисяч гривень. За словами В.М.Литвина, за таких апетитів і темпів зростання коштів на утримання всіляких горе-менеджерів та ” наглядачів”, грошей на утримання вітчизняної медицини ще довго не вистачатиме. Так само, як не буде у держави грошей і на освіту, культуру та науку. Володимир Литвин порівняв нинішню владу із дітьми, що втратили батьків і не знають , що далі робити. Куди йти? Як шукати вихід із давно небаченої скрути і як подолати очевидні злидні, що дошкуляють дедалі більшому числу українців? За словами досвідченого політика, який має значний досвід парламентської роботи, шукати методи наведення ладу в Україні слід негайно, поки у державі є люди, які знають рецепти і шляхи виходу із кризи.
Наостанок зауважимо, що допомога для медичних установ нині є дуже доречною і вкрай потрібною. Проте людям, які втомилися від негараздів, від постійних і суцільних криз, куди важливіше отримати хоча б невеличку часточку оптимізму, надії на те, що подолати важку і тривалу низку складнощів ми все ж таки зможемо.
Джерело: Житомир-онлайн
Автор: Віктор Герант
