В Англії зберігається одна з найбільш нерівномірних систем землеволодіння у світі: 70% території належить лише 1% населення. Значна частина цих маєтків веде своє походження від часів нормандського завоювання 1066 року.
Після перемоги Вільгельма Завойовника англосаксонська знать була позбавлена земель, які розподілили між нормандськими баронами, лицарями та церквою. Ця система була зафіксована у знаменитій Domesday Book (1086)— «описи земель», яка стала основою англійського феодалізму.
З того часу більшість земель передавалася у спадок та концентрувалася в руках обмеженого кола сімей. Багато герцогів, графів і баронів сучасної Англії можуть простежити свої родоводи до соратників Вільгельма.
Навіть після індустріалізації та реформ XIX–XX століть, аристократія зберегла контроль над землею. Сьогодні великі власники отримують доходи від оренди, сільського господарства, полювання та розвитку нерухомості.
Таким чином, земля в Англії й досі залишається джерелом не лише статусу, а й політичного та економічного впливу, а сама структура володіння — прямою спадщиною середньовіччя.
