На стрімких скелях півдня Китаю досі можна побачити дерев’яні труни, закріплені високо над землею — у нішах, на виступах або на дерев’яних балках. Деяким із цих поховань понад дві тисячі років, а питання, хто саме залишив їх у таких недоступних місцях, десятиліттями залишалося однією з найцікавіших загадок регіону.
Тепер відповідь вдалося знайти за допомогою стародавньої ДНК. Нове генетичне дослідження показало тісний зв’язок між людьми, похованими у знаменитих «підвісних трунах», та сучасними представниками народу Бо, які й сьогодні живуть на південному заході Китаю.
Результати роботи опубліковані у науковому журналі Nature Communications.
Дослідники отримали генетичні дані 11 людей із чотирьох місць із підвісними трунами в Китаї. Для порівняння вони також використали геноми чотирьох людей зі стародавніх дерев’яних поховань у Таїланді та 30 сучасних представників народу Бо.
Результат виявився дуже показовим: сучасні Бо зберегли значну частину генетичної спадщини давніх громад, які практикували незвичайне поховання на скелях. В окремих порівняннях дослідники виявили до 79% спільного походження.
Навіщо труни піднімали високо на скелі
Підвісні труни виглядають так, ніби їх буквально приклеїли до вертикальних гірських стін. Насправді дерев’яні домовини встановлювали на балки, забиті у скелю, ховали в природних печерах або розміщували на вузьких уступах.
Як саме люди без сучасної техніки піднімали важкі труни на таку висоту, остаточно не з’ясовано. Серед версій — дерев’яні риштування, мотузки, спеціальні стежки та системи підйому.
Стародавні письмові джерела згадують і вірування, пов’язані з висотою поховання. Вважалося, що чим вище розташована труна, тим сприятливішою буде доля померлого.
Нова генетична робота показала, що ця традиція могла бути значно ширшою, ніж культура однієї невеликої громади. Схожі дерев’яні поховання відомі у Таїланді, Лаосі та інших частинах Південно-Східної Азії. А нещодавно археологи зробили ще одну незвичайну знахідку — у Єгипті виявили 4000-річну гробницю, де разом були поховані 11 людей.
ДНК людей із тайських поховань також виявила спорідненість із давніми групами південного Китаю. Це свідчить, що тисячі років тому між громадами регіону існували міграції та культурні контакти.
За реконструкцією дослідників, традиція могла виникнути приблизно 3,5–3,6 тисячі років тому на південному сході Китаю, а згодом поширитися далі на захід і південь.
Найцікавіше, що народ Бо, якого в історичних джерелах довгий час описували майже як зниклу спільноту, не зник повністю. Його нащадки досі живуть у провінції Юньнань. Сьогодні їх офіційно відносять до ширшої етнічної групи І, однак вони зберігають окремі власні традиції.
Тож труни на скелях виявилися не просто дивною археологічною пам’яткою. Вони стали своєрідним генетичним мостом між людьми, які жили тут тисячі років тому, і тими, хто мешкає в цьому регіоні сьогодні.
Подібні відкриття останнім часом усе частіше змушують переглядати те, що здавалося давно відомим. Наприклад, у Туреччині археологи після 43 років пошуків знайшли втрачений храм Зевса, про існування якого знали з давніх написів, але не могли встановити його точне місце.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
