Томас Едісон позує з електромобілем, названим Bailey Electric.
Одна з його реклам того часу: «До появи Bailey Electrics не було швидких електромобілів, які могли б замінити бензинові автомобілі у вашому розпорядженні. Тепер ви можете замінити бензинові автомобілі на «Бейлі» і в такий спосіб дати потужний імпульс бізнесу, який має для вас першорядне значення».
Кажуть, що в Едісона була тісна дружба з Генрі Фордом, і той також вірив в електричні автомобілі й активно просував їх виробника Бейлі з Еймсбері, штат Массачусетс.
Оснащений батареєю Едісона, Bailey Electric зміг проїхати 100 миль (161 км) на повній зарядці в ідеальних умовах. У вересні 1910 року вони навіть змагалися з більшими бензиновими автомобілями в пробігу на витривалість на 1000 миль. Тур почався в Нью-Йорку, потім по горі Вашингтон, Нью-Гемпшир і назад. Були використані два Bailey Electrics, обидва успішно завершили поїздку, на подив багатьох.
Проте, Bailey & Co. зникла до 1915 року, не маючи змоги конкурувати з потужнішими автомобілями, що працюють на бензині. Двигуни внутрішнього згоряння виграли у своїх електричних аналогів багато років тому через високу вартість електромобіля, низьку максимальну швидкість і, звичайно ж, малий радіус дії.
