Досліджувати, а тим паче щось писати про цього українського поета і письменника небезпечно – ризикуєш або бути занудно-книжковим, або “побитим” тролями, що бачать Шевченка виключно як непорочне безгрішне божество української нації. Але автор сайту ukrainky.com – історик, викладач, автор незвичних історично-тематичних екскурсій Києвом Таня Адамус ризикнула і зібрала про Шевченка цікаві і несподівані факти, які не викладають у школах і не тиражують під час традиційного ажіотажу з нагоди його дня народження і роковин смерті.
«У школі я Шевченка не любила, але коли вже професійно вивчала його епоху, творчість, версії його біографії, зрозуміла: він зовсім не той, за кого його видають, – він набагаааато цікавіший. І зараз, розповідаючи про нього своїм учням чи учасникам своїх екскурсій, кажу: Шевченко різний. І різна його творчість. І тому він такий ласий шматок для спекуляцій. Як і його обожнювання, так і його демонізація – все від лукавого. Справжній, живий Шевченко дуже… прикольний. Тому учітесь, читайте і не забувайте про критичне мислення»
– зазначила Таня.
Картина «Одаліска», Тарас Шевченко (1840 р.)
СЕРЕД КОХАНИХ (КОХАНОК?) ШЕВЧЕНКА ЗГАДУЮТЬСЯ НАЙМИЧКА, КНЯЗІВНА, ПРАЧКА, НАТУРЩИЦЯ, АКТРИСА, ОДРУЖЕНІ ЖІНКИ І НАВІТЬ ДРУЖИНА ДРУГА – ЗАГАЛОМ ДЕВ’ЯТЬ ЖІНОК
Шевченка зображають задумливим вусатим дідом. А він помер, за нашими мірками, у молодому віці – в 47 років. Насправді він був душею компанії, любив жартувати і навіть у казематі після арешту тримався молодцем. В його житті були жінки – дуже різні. Серед його коханих (коханок?) згадуються наймичка, князівна, прачка, натурщиця, актриса, одружені жінки і навіть дружина друга – загалом дев’ять. З роками Тарас Григорович більше захоплювався молоденькими дівчатами.
Цілком можливо, що задокументовані батьки Тараса – Григорій і Катерина були йому не рідними, а названими. Адже в примірнику метричної книги ім’я матері поета – Катерина – вписано поверх імені Агафія. А так звали сестру Катерини. Є ще гіпотеза, що він був бастардом великого князя Костянтина Павловича Романова.
Талант Шевченка дуже різносторонній. Він написав 237 віршованих, 11 прозових та 2 драматичних твори; збереглося 835 художніх творів у різних стилях і напрямках. Наприкінці життя він захопився гравіруванням і ліпленням, отримав звання академіка з гравюрного мистецтва і до нього слід було звертатися «ваше превосходительство».
Шевченко став знаменитим ще за життя – і як художник, і як поет. Ним захоплювалася не лише українська інтелігенція та академіки мистецтва, а й аристократи і світські левиці. Він був частим гостем в українських дворянських маєтках, як от Качанівка та Сокиринці, був запрошений на бал одіозного київського генерал-губернатора Бібікова.
Шевченко був вільним лише 13 років свого життя. Більшу частину прожив у Росії. Коли Тарасів пан вперше застав його за малюванням портрета, то нам’яв слузі вуха і наказав побити його різками. Хоча згодом зробив з нього свого особистого художника, аби мати зиск з його картин.
ІСНУВАВ МІФ, ЩО КАРТИНУ, ВИСТАВЛЕНУ НА АУКЦІОН ДЛЯ ВИКУПУ ШЕВЧЕНКА, КУПИЛА ЦАРИЦЯ. ПРОТЕ КАРТИНА НА АУКЦІОНІ ТАК І НЕ БУЛА ПРОДАНА
Пан Енгельгардт погодився відпустити Шевченка за 2500 рублів – на той час ця сума була еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла. У викупі Шевченка з неволі брали участь люди з безпосереднього оточення царської родини. Вони організували аукціон з продажу картини Карла Брюллова. Ще за життя поета існував міф, що картину купила цариця і тим самим дала гроші на звільнення Шевченка. Проте картина на аукціоні так і не була продана.
Павло Енгельгардт був позашлюбною, але визнаною дитиною Василя Енгельгардта – племінника князя Потьомкіна, найбагатшої людини Російської імперії. Павло Васильович успадкував від батька більше трьох мільйонів грошима та кріпаків, тільки на Київщині – 18 000 душ. Незаконною дитиною – сином поміщика і полоненої турчанки – був ще один товариш Шевченка Василь Жуковський – придворний поет і наставник спадкоємця російського престолу.
До слова, єдиний портрет Енгельгардта, який дійшов до наших днів – робота Шевченка.
Шевченко не був бідним. Наприклад, 1845 року він малює 12 картин, вартість яких становила 5 рублів сріблом – чималі гроші на той час. Міг дозволити собі ром, додавав його в чай – тоді дууууже дорогий елітний алкоголь, який ще й було вкрай важко дістати.
Шевченко любив модно одягатися і купував дорогий одяг. Його знаменита смушева шапка і комір – це не буденний одяг пересічного українця, а столичний петербурзький «шик».
Шевченко міг мати сина. Після відвідин друга Михайла Максимовича (першого ректора Володимирського, тепер Шевченківського університету) його дружина народила через дев’ять місяців сина Олексія.
Картини Тараса Шевченка: автопортрет в Орській фортеці (1847 р.) і до екзамену “Натурщик” (1841 р.):
ДОНЕДАВНА ТАКІ КАРТИНИ ТРИМАЛИСЯ ЗА СІМОМА ЗАМКАМИ. ЗА МАЛЮНОК ДО ЕКЗАМЕНУ ШЕВЧЕНКО, МІЖ ІНШИМ, ОТРИМАВ ТРИ БАЛИ
До нас дійшло 11 автопортретів Шевченка. Це немало, враховуючи, що ще понад 200 його картин і малюнків вважаються втраченими.
Шевченко неодноразово малював голу натуру, і донедавна такі картини трималися за сімома замками. За малюнок до екзамену “Натурщик” Шевченко отримав три бали.
Всі знають “Кобзар”. Проте це лише перша збірка, в яку увійшло всього 8 творів. Пізніше Шевченко видавав й інші твори. В останні роки життя вийшов “Буквар” Шевченка. Згодом власті таки вилучили примірники, хоча у донесенні вказувалося, що він «ничего в себе противного законам не заключает».
Попри велику кількість віршів українською, майже всі прозові твори Шевченка написані російською: це 9 повістей і 2 драми (одна російською, друга – частково перекладена на українську).
Попри заборону писати і малювати, саме в засланні в Оренбурзі Тарас написав більшу частину своїх повістей та створив велику кількість малюнків. Це стало можливим завдяки добродушності російських офіцерів, яким підпорядковувався письменник.
