15 травня 2025 року, на 68-му році життя, відійшла у вічність Катерина Вікторівна Хмара — щира, мудра, порядна людина, яка понад три десятиліття віддано служила Житомирському державному університету імені Івана Франка.
Катерина Вікторівна народилася 19 січня 1958 року в селищі Довбиш Баранівського району Житомирської області.
У 1978 році вона вступила на навчання до Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка, який закінчила у 1982 році, здобувши фах «Українська мова і література». Вже наступного року почала працювати в рідному університеті, і з 1983 по 2014 рік очолювала відділ кадрів — структурний підрозділ, який став для неї не просто місцем роботи, а частиною життя.
Катерина Вікторівна була тією людиною, з якої починався професійний шлях кожного працівника університету. Через її турботливі й уважні руки проходили всі — від першого кроку в колективі до завершення трудового шляху. А ще була надзвичайно справедливою Людиною, бо її улюблений вислів «Люби, Боже, правду». Ось із таким життєвим кредо вона була з нами і зі своїми рідними — «Правда понад усе».
Вона була справедливою, чесною, щедрою на добро і підтримку. Оптимістка за натурою, Катерина Вікторівна ніколи не здавалася — вміла знайти вихід навіть із найскладніших обставин. І до останньої миті вірила, що подолає хворобу.
Її пам’ятатимуть як людину світлої душі, яка вміла слухати й чути, бути поруч у важкий момент, знайти слова розради й віри. Інтелігентна, тактовна, надзвичайно доброзичлива — саме такою Катерину Вікторівну назавжди збережемо в нашій пам’яті.
Колектив університету висловлює щирі співчуття рідним, друзям, усім, хто знав і цінував Катерину Вікторівну. Світла їй пам’ять і вічний спокій. Нехай Господь упокоїть її душу в Царстві Небесному.
Прощання з Катериною Вікторівною Хмарою відбудеться 17 травня 2025 року:
11:30 — у Церкві Преподобних отців Києво-Печерських (вул. Велика Бердичівська, 70, територія Центральної міської лікарні №1, м. Житомир) 12:30 — біля будинку (вул. Університетська, 42) 13:30 — поховання на кладовищі
Вічна пам’ять і шана…
