Рішення заборонити згадувати Медведчука у книжці Вахтанга Кіпіані про суд над Стусом ухвалила суддя з Донецька, яку 2017 року хотіли звільнити за зв’язки із так званою “ДНР”
До переведення в Київ Марина Заставенко працювала в Червоногвардійському районному суді Макіївки Донецької області.
У 2016 році до Вищої кваліфкомісії суддів зверталася СБУ, яка вказувала на те, що в судді є майно на тимчасово окупованих територіях, вона систематично їздить туди-сюди. При цьому суддя тривалий час не здійснювала правосуддя, бо перебувала саме на неконтрольованих Україною територіях.
ВККС спочатку відкрила дисципінарну справу, але потім відмовилася звільняти суддю Заставенко.
Навряд чи українська суддя спокійно може кататися в ОРДО, не отримуючи для себе гарантій безпеки “із того боку”. Особливо зважаючи на те, як активно росіяни поповнювали обмінний фонд. Саме тому СБУ писала скарги на таких суддів до ВККС.
Але більшість суддів врешті залишилися в системі. Вони продовжують час від час відвідувати родичів і майно на окупованих територіях, а потім повертаються й ухвалюють рішення щодо українських військовослужбовців або судять авторів, які мають сміливість називати Медведчука Медведчуком.
Думаю, наступний наклад книжки “Справа Василя Стуса” треба доповнити новим розділом про суд над самою книжкою, обов’язково згадавши в ньому суддю Заставенко та її донецькі зв’язки.
