Гарячі новиниКрик душі

Слободище провело 28-річного Віктора Олександровича: його дорогу встелили квітами

ПІДПИШІТЬСЯ НА НАС В GOOGLE
ДОДАТИ ЗАРАЗ

У селі Слободище на Бердичівщині 3 липня люди вийшли провести в останню дорогу свого земляка — захисника України Віктора Олександровича. Йому назавжди залишилося 28 років.

Реклама

Прощання описала Швайківська громада. Рідні, друзі, побратими, жителі села, працівники сільської ради та небайдужі мешканці стали в живий коридор пам’яті, щоб віддати шану воїну.

«Дорога була встелена квітами та сльозами, які неможливо було стримати…»

Віктор Олександрович народився 24 квітня 1996 року в Слободищі. Тут минули його дитинство і юність, тут він навчався у місцевій школі. Після її закінчення здобув фах інженера-механіка з ремонту та експлуатації сільськогосподарських машин у Житомирському агроколеджі.

Працював на будівництвах України. У громаді його пам’ятають працьовитим, щирим, доброзичливим і завжди готовим прийти на допомогу.

Реклама

Люблячий чоловік і тато маленької Ангелінки

У 2016 році Віктора призвали на строкову військову службу. Після її завершення він повернувся до мирного життя, створив сім’ю. Разом із дружиною Альоною виховував донечку Ангелінку, яку безмежно любив і заради якої мріяв про щасливе майбутнє.

Повномасштабна війна змінила все. З 26 лютого 2022 року він став на захист України. Служив водієм у військових частинах А3091 та А0284. Для побратимів був відповідальним, надійним і мужнім воїном, який сумлінно виконував свій обов’язок.

«Він став до лав оборонців України, щоб боронити рідну землю, і повернувся додому на щиті».

Реклама

Загинув під час бойового завдання

Віктор Олександрович загинув 3 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Олешня Суджанського району Курської області.

Під час церемонії прощання люди спільно помолилися за упокій душі полеглого воїна. До родини зі словами скорботи звернулися перший заступник сільського голови Арменак Чобанян, староста села Ольга Ясінська, директор Слободищенської гімназії Наталія Довгалюк.

Для Швайківської громади ця втрата стала ще одним болючим іменем у довгій книзі пам’яті війни. У Слободищі попрощалися не лише з військовим, а з сином, чоловіком, татом, другом і земляком, якого знали з дитинства.

 

Реклама

 

Важливі новини та історії пам’яті — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.

Реклама

Схожі матеріали

Реклама

Популярні новини

Реклама