Ім’я Івана де Шодуара (1859–1919) оповите легендами з містичними нотками. Про неймовірні скарби розповідають, що їх охороняє привид покійного власника–багатія. Пригадується на початку 1990–х років Україна шукала золото гетьмана Полуботка. Схоже, що сьогодні така ж золота лихоманка охопила Житомир. Кажуть, що сховані скарби — десь у межах міста.
Поміщик Волинської губернії Іван де Шодуар — останній представник роду баронів Шодуарів, хімік за фахом, колекціонер, бібліофіл і меценат.
Його коріння походить із Франції. Дворянський титул був отриманий предками ще від баварського короля. Народився де Шодуар 1859 року і помер у віці 60 літ. Був і на державній службі в канцелярії волинського губернатора, і почесним мировим суддею, і повітовим предводителем дворянства. Свої гроші барон жертвував на різні добрі справи: на будівництво дитячого притулку, на облаштування метеостанції, на потреби товариств та лікарень.
У 1903 році він спорудив у Житомирі будинок у модному тоді стилі «модерн», який після смерті власника використовувався як краєзнавчий музей, але під час Другої світової війни будівлю, на жаль, майже знищили. Сьогодні на залишках особняка де Шодуара розкинулася приватна садиба, яка мало чим нагадує оригінал. Фактично залишилася лише назва провулку — Шодуарівський.
Поруч із будинком заклали розкішний парк з екзотичними рослинами та деревами, сходами та спуском до річки Тетерів, оглядовим майданчиком і альтанкою. Все було виконано у вишуканому стилі, а статуї виготовлені спеціально на замовлення італійськими майстрами. Нині вціліла лише одна фігура богині Афіни.
Серед мешканців міста вже багато років ходить легенда, що на території парку сховано скарби барона де Шодуара. І не один золотошукач намагався знайти їх. Час від часу житомирська земля «бунтує» та ніби прагне відкрити якусь таємницю, що вже стільки літ криється у глибині.
1999 року в парку раптово утворилося провалля. Таким чином знайшли підвальні поверхи будинку де Шодуара. В січні 2016–го земля знову провалилася. Несподівано відкрилося чергове підземелля особняка.
Ходить легенда, що на території парку сховано скарби барона де Шодуара.
Під час реконструкції тротуарів у центральній частині міста на вулиці Великій Бердичівській екскаватор на щось наткнувся. Згодом він майже весь пішов під землю — так виявили приміщення, вимощене давньою цеглою. Люди почали говорити, що це також одне з потаємних сховищ барона де Шодуара. Нема жодних сумнівів, що підземелля ретельно перерили з надією відшукати щось суттєвіше, ніж старі колеса від кінних екіпажів. Якщо припустити, що хтось таки щось знайшов — то чи став би він розголошувати таку інформацію? Звичайно, ні. Отже, паралельно з легендою про незнайдені скарби з’явилася й легенда про скарби знайдені.
У Житомирі переказують, як ще у 1920–х роках у парку також провалювалась земля. В тих підземеллях нібито були якісь цінності та старовинні книги, подальша доля яких невідома. Така інформація надихала і надихатиме не одне покоління шукачів скарбів.
Крім будинку та парку в місті, у селі Івниця Андрушівського району Житомирської області також розташувався родовий маєток барона де Шодуара. Нині там можна побачити лише його фрагменти. Помічницею у домашніх справах та в роботі, вірним другом була його покоївка Анна Вальд. Після того, як барон в 1902 році став прикутим до інвалідного візка, саме ця жінка завжди була поруч з ним. В усіх інформаційних джерелах вказується, що вона — чи то покоївка, чи то хатня економка. Однак, за словами людей, які пам’ятали ту пару, Анна для барона стала коханою жінкою, але ніколи не вважалася його офіційною дружиною, він до смерті залишався холостяком.
P. S. Бібліотечнi раритети Шодуарів, відомого на Волині роду землевласників та колекціонерів старожитностей, є в Україні одними з найчисленніших та найбагатших. Документи та частини славнозвісного зібрання зберігаються в трьох великих сховищах: у Житомирському обласному архіві, Житомирському обласному краєзнавчому музеї, а також у Національній бібліотеці імені Володимира Вернадського.
Костянтин МОРОЗ
За матеріалами times.zt.ua.
Маєток барона у Житомирі (довоєнний знімок)
