Що наобіцяв і що зробив бердичівський міський голова Сергій Орлюк?

Приблизно рік тому стартувала передвиборча кампанія з виборів нового Бердичівського міського голови. Епоха Василя Костянтиновича Мазура потроху добігала до завершення, а одним з фаворитів виборчих перегонів став відомий у місті ветеринарний лікар, депутат Житомирської обласної ради від політичної партії ВО «Батьківщина», Сергій Орлюк. Правда, перед початком виборчих перегонів він різко змінив свою політичну орієнтацію, перебігши у табір більш прогресивної та грошовитої партії «Пропозиція».

Вибори – традиційна пора обіцянок, зізнань у коханні до виборців та рідного міста, і завірянь зробити неможливе. Усі свої стратегічні плани та наполеонівські задуми кандидати старанно виписують у передвиборчій програмі. І хто наобіцяє більше і вкладе більше грошей, зробивши компанію ефектною та незвичною, той і виграє. Але курчат по осені рахують. І питають, як правило, тільки з переможців.

Тож тепер, коли міський голова Сергій Орлюк вже більш ніж півроку як міський голова, спробуємо детально проаналізувати його передвиборчу програму, з якою він йшов до людей.

Ремонтуй не ремонтуй, все одно получиш …. мало

Простий бердичівський ветеринар, який ні разу не займався виготовленням продукції та не мав досвіду державної служби, а лише надавав послуги населенню, йшов на вибори  з гучною пропозицією капітально відремонтувати Бердичів. А його передвиборча програма складалася з двадцяти пунктів, які стосувалися абсолютно усіх сфер життєдіяльності міста Бердичева. Всі не осилимо за раз, тому зупинимося на найважливіших.

Гарантую зворотній зв’язок з громадою і прозору дозвільну систему. Забезпечу прозору дозвільну систему. Якщо людина звернеться до міськради, вона вирішить своє питання. ЦНАП – це не ремонт приміщення. Це найнятий на роботу громадою службовець, який швидко і якісно працює для людей. Посадовці, які звикли «ставити вирішення питань на паузу» або запрацюють, або будуть звільнені. Працівники міськради мають бути поза політикою та не грати у політичні інтриги. Запроваджу безкоштовні он-лайн консультації працівників ЦНАПів про надання адміністративних послуг людям. Активізую роботу щодо впровадження електронного документообігу. Забезпечу он-лайн трансляції сесій міської ради та засідань виконавчого комітету. Для цього додаткових коштів не потрібно. Про роботу звітуватиму постійно.

З усього цього переліку стовідсотково виконано лише останній пункт щодо забезпечення відео-трансляції сесій Бердичівської міської ради та засідань виконавчого комітету. І то наскільки нам відомо, ці обов’язки покладено на секретаря Бердичівської міської ради Богдана Коляду. А потрапляючи у міськвиконком пересічним бердичівлянам і досі доводиться проходити всі коли бюрократичного пекла. З моменту вступу на посаду Сергія Орлюка пройшло вже більш ніж півроку, проте за цей час він ЖОДНОГО разу не звітував перед громадою і не провів ні однієї відкритої прес-конференції з представниками ЗМІ. Більше того – за цей час радник міського голови (депутат міської ради від тієї ж «Пропозиції») Артур Іваненко опинився в епіцентрі гучного скандалу, коли намагався блокувати у соціальних мережах критичні публікації незалежних журналістів щодо незаконного захоплення земель в селах Скраглівка та Підгороднє, які входять до складу Бердичівської громади. А перший заступник міського голови після цього відкрито звинуватив окремих представників ЗМІ у некомпетентності. Справою навіть зацікавилися у прокуратурі. Таким чином замість того, щоб звітувати перед населенням, Сергій Орлюк усього за сім місяців свого правління помножив гласність у  Бердичеві на нуль та розділив пресу на свою і інакомислячу. Причому за утиском свободи слова в Бердичеві мовчки спостерігав, отримавши посаду у міськвиконкомі і омріяний депутатський мандат, голова Бердичівської спілки журналістів Денис Заремський, який теж йшов на виборах з «Пропозицією».

Реконструкція очисних споруд. Місту потрібні власні комунальні очисні споруди. Вирішення проблеми триває кілька десятків років. Планую провести повний фінансовий  та технічний аудит будівництва цього об’єкту, аби винні особи були притягнуті до відповідальності. Звичайно, місто Бердичів не зможе самостійно профінансувати такий потужний об’єкт, тож основна задача – отримати підтримку в області та на державному рівні. Будучи секретарем відповідної депутатської комісії Житомирської обласної ради, яка займалась вивченням згаданого питання, я маю свої напрацювання в цьому напрямку. Зупиню несанкціоновані скиди у річку Гнилоп’ять.

Як завжди буває у Бердичеві, де одна рука завжди мила другу руку, винні особи встановлені не були і повноцінний фінансовий аудит процесу будівництва комунальних очисних споруд ніхто не проводив. А ніхто і не збирався. Домовитися з державою по даному об’єкту у Орлюка теж не вийшло – хоча він навряд чи навіть намагався це зробити. До речі, приватна структура яка наразі здійснює очистку стічних вод, вже заявила про намір підвищити тариф на послуги з транспортування та очистки стічних вод: з 14 гривень 38 копійок до 24, 46 грн. Таким чином, вартість одного куба води в Бердичеві невдовзі підвищиться мінімум на 10 гривень. Які саме напрацювання мав Сергій Орлюк і де вони поділися, достеменно невідомо. А після виборів питання очисних взагалі не піднімається. У свою чергу і річка Гнилопять продовжує страждати від несанкціонованих скидів. Що постійно бачать бердичівляни у вигляді мертвої риби під берегами і навіть у районі міського пляжу. Крута картина для відпочиваючих.

Організую жорсткий контроль за якістю ремонту доріг. Будемо вимагати від підрядчиків гарантійного терміну служби асфальтового покриття не менше 5 років. Капітальний ремонт – лише після заміни застарілих інженерних підземних комунікацій. Потрібно відновлювати систему відводу дощової води — зливову каналізацію. Особлива увага буде до ремонту доріг у провулках та віддалених мікрорайонах міста, Скраглівці та Підгородньому. Капітального ремонту потребують тротуари. Облаштуємо безпечні та комфортні зупинки громадського транспорту.

По даному питанню у автомобілістів і пішоходів питань ніяких немає. Адже контроль за якістю ремонту доріг є – немає самого ремонту доріг, не говорячи вже про тротуари. Найпершою підсипали відсівом і привели у більш менш належний стан дорогу по вулиці Солдатській. Вона дійсно, як і гарантовано передвиборчою програмою, знаходиться у віддаленому мікрорайоні. На цьому у принципі, робота завершилася. Ямковий ремонт став рідкістю навіть для центральної частини міста, а нанесена розмітка змилася без сліду буквально за кілька місяців так як і списані на неї кошти міського бюджету. Скраглівка і Підгороднє приєднавшись до Бердичева, більше не бачать навіть тих поточних робіт, що виконувалися тут до об’єднання з містом в одну громаду. Про зупинки громадського транспорту так само як і про самі маршрутки, розповімо далі.

Транспорт. Необхідно змінювати транспортну розв’язку. Залучу фахівців, які розроблять оптимальний варіант організації дорожнього руху для міста. У Бердичеві не має бути заторів. Підніму питання можливості відкриття залізничного переїзду по вулиці Пушкіна. Перегляну діючі маршрути громадського транспорту. Якість пасажирських перевезень відповідальні служби перевірятимуть щотижня.

Коли Сергій Орлюк балотувався на посаду Бердичівського міського голови, він ні словом не обмовився виборцям про свої наміри підвищити вартість проїзду у громадському транспорті для населення. Тепер же саме новообраний міський голова один з тих, хто активно лобіює дане питання в угоду місцевим перевізникам, підтримуючи тариф у розмірі 8 гривень замість існуючих 5 гривень. Причому про заміну рухомого складу мова не йде, виключно про підключення до системи «Дозор» для можливості онлайн-моніторингу. Тепер кожна пенсіонерка нашого міста, яка мешкає на Корніловці, буде тикати на кнопки старенького «Сіменса» в надії підключитися до Інтернету щоб подивитися, де її автобус. Більш молодші пасажири звісно, оцінять переваги даної послуги. Адже зможуть бачити, чи виїхала взагалі сьогодні на маршрут 4 або 4а і скільки годин її чекати, а може, не чекати взагалі. На жаль, ні міський голова ні його радники та перші зами не зможуть особисто оцінити переваги «реформування» громадського транспорту, так як віддають перевагу власним іномаркам. Питання щодо перегляду діючих маршрутів теж заглохло. Навіть не дали продовжити маршрути 5 і 6-б до переїзду на прохання місцевих мешканців. Словом, драстуй новий тариф у 8 гривень в угоду перевізникам на старих добрих і брудних напіврозвалених саморобних бердичівських маршрутках з водіями, здатними загризти пільговика за кілька гривень.

Благоустрій. Бердичів – чисте місто. Зимою сніг будемо розчищати. Навесні дерева кронувати професійно. Щороку будемо підсаджувати молоді саджанці та вічнозелені кущі. Збільшимо кількість квітників. Стихійні звалища треба прибрати і впорядкувати міське сміттєзвалище. Сміття слід вивозити вчасно.  Організую для містян вивезення габаритного сміття і відходів рослинного походження, щоб звільнити місто від весняних та осінніх «димових» завіс.  Реконструюємо старе кладовище по вулиці Пушкіна та впорядкуємо занедбане кладовище на Загреблі. Приведемо до ладу кладовище у Скраглівці. Унеможливлю хаотичну розклейку оголошень. Осучаснимо  Скраглівку та Підгороднє, які повноправно входять до складу Бердичівської ОТГ. Необхідно  просто організувати і контролювати цю роботу. Потрібен управлінець.

Перший же сніг, який випав взимку у Бердичеві, показав, що обіцяти це одне, а робити – зовсім інше. Комунальні служби спрацювали вкрай незадовільно, місто буквально потонуло у снігових заметах а головне, в ожеледиці. Весна принесла ще одне розчарування у  вигляді недолугого кронування дерев, яке викликало хвилю критики серед громадськості. Бердичівляни чомусь незрозуміли разючого контрасту між передвиборними обіцянками і суворою дійсністю. А висаджені алеї дерев по вулиці Одеській навпроти ЗОШ №12, на посадку яких весною задіяли більше двох десятків людей, щоб міський голова міг зробити гарні фотографії, нині просто засохли. Виключно тому, що організувати полив дерев мозку ні у кого не вистачило. Засохли майже всі висаджені на клумбах троянди, які так помпезно саджали усім виконкомом. Боротьба з несанкціонованим палінням трави теж зайшла у глухий кут, адже ніякого вивезення сміття рослинного походження для жителів приватного сектору організувати так і не змогли. Продовжуються пожежі на міському сміттєзвалищі, яке виявляється, знаходиться не в оренді, а у користуванні приватної структури ТОВ «Полісся-Екосфера». Різниця утому, що за оренду землі платять, а от за користування земельною ділянкою – ні. Розглядається можливість додатково виділити ще два гектари землі під сміттєзвалище, яке вже морально застаріло і вичерпало свій термін експлуатації. А один з найактивніших колись борців з Екосферою Максим Шафранський тепер мовчки спостерігає за чисельними пожежами на звалищі, і більше не влаштовує своїх піар-шоу. Причина – депутатський мандат і членство у тій же самій «Пропозиції».

Забрати з вулиці безпритульних собак реально за 2 роки. Є Програма по зменшенню чисельності безпритульних тварин. Теперішня влада її ігнорує, хоча  з міського бюджету за відлов однієї собаки списується 800 гривень. Натомість впродовж багатьох років клініка «Айболить» безкоштовно утримує та стерилізує безпритульних тварин, яких приносять бердичівляни. Але місто повинно мати власний притулок, який обов’язково добудуємо найближчим часом. Окрім того, підніму питання:  “Чому до сьогодні не відкрили притулок для тварин по вулиці Чуднівській, який “будується” понад 5 років; як було витрачено бюджетні кошти, спрямовані на так зване будівництво і хто за це відповість?”

Найцікавіший пункт програми, адже те, що Сергій Орлюк ні в зуб ногою у освіті, культурі та житлово-комунальному господарстві, знав практично кожен, розраховуючи на те, що новий мер підбере собі команду професіоналів. Зате вірили у реальність прибрати з вулиці безпритульних собак, так як він неодноразово заявляв про це. Будучи ветеринаром і тривали час вивчаючи дане питання, Сергій Орлюк навіть презентував Програму по зменшенню кількості безпритульних тварин. Але ставши міським головою чомусь першим від неї відмовився. Більше того, комунальне підприємство «Бердичівкомунсервіс» взагалі припинило вилов безпритульних тварин по місту. Буцімто – дорого. З боку Орлюка була невдала спроба залучити пересічних містян до такої небезпечної роботи, як вилов собак, обіцяючи 200 гривень за кожну тварину, яку приведуть на клініку. Однак охочих не знайшлося. І дуже добре, що «халявними» грошима не зацікавилися підлітки, і нікого з них не покусали. Звісно, будівництво притулку теж не розпочалося, і навряд чи вже розпочнеться. А містом бігають цілі зграї безпритульних собак, які настільки знахабніли, що дедалі частіше почали поводити себе агресивно та нападати на людей, у тому числі – на дітей.  Дивлячись на це, мимоволі згадуються чутки які ходили рік тому про те, що клініка Сергія Орлюка маючи договір з містом Козятин, відловлює собак там, щоб потім випускати у Бердичеві, адже їх немає де утримувати. І дійсно, у Козятині такого засилля собак немає. То можливо, чутки мають під собою реальне підґрунтя? Тільки так можна пояснити ігнорування Орлюком цієї проблематики, від якої масово страждають його виборці, переживаючи за власне здоров’я та за життя і здоров’я своїх дітей.

Залучати інвестиції необхідно. Це нові робочі місця. «Зелене світло» для усіх, хто хоче законно працювати в Бердичівській ОТГ, не завдаючи шкоди довкіллю та забезпечуючи працівників достойною заробітною платою. Для підтримки та розвитку підприємництва гарантую прозору дозвільну систему та всебічне сприяння.

Кожен, хто уважно стежив за виборчої кампанією, запам’ятав Сергія Орлюка як щирого захисника малого та середнього бізнесу. Він відкривав ринки під час карантину, виступав за звільнення підприємців від сплати податку, їздив у Київ на пікети та активно співпрацював з рухом  #SaveФОП. І ніхто не міг подумати, що ця людина, ставши міським головою, розвернеться на 180 градусів і почне зовсім іншу політику. Не допомагаючи, а навпаки – знищуючи малий та середні бізнес. Так, саме від Сергія Орлюка та його оточення виходила ініціатива щодо підвищення ставки Єдиного податку з 10 до 20%  для підприємців ІІ групи. Проте на сесії дане питання зустріло шалений супротив з боку багатьох депутатів, врешті решт вдалося знайти компромісне рішення, зупинившись на 15 %. Чим був дуже незадоволений мер зі своєю командою. Варто додати, що практично всі депутати з провладної фракції «Пропозиція» проголосували за підвищення ставки єдиного податку до 20%. Серед них радник міського голови Артур Іваненко та відомий бердичівський волонтер Ірина Піскун, яка часто звертається до тих же підприємців по благодійну допомогу для наших військових. Цікаво, як тепер будуть відноситися до неї люди, які безкорисно стільки років допомагали їй робити собі ім’я на армії та благодійництві за чужий рахунок? Гарно ж вона віддячила їм усім. Крім того ходять чутки що саме Ірина Піскун зараз намагається забрати під свій бізнес частину міського Палацу спорту. І судячи з усього, у неї це вийде. Адже її зять – права рука Орлюка, перший заступник Бердичівського міського голови Артем Азізов.

Медицина. Головні завдання: не допустити зменшення кількості медичних працівників та закриття відділень; оновити матеріально-технічну базу; організувати прийом пацієнтів без черг; налагодити безперебійну роботу сервісу по електронному запису на прийом до лікарів; покращити забезпечення сімейних лікарів; забезпечити залучення вузькопрофільних висококваліфікованих лікарів, як то кардіолог; окуліст; невропатолог; ендокринолог та інших; утримання на базі Центральної міської лікарні власної бригади швидкої допомоги, яка фінансуватиметься з міського бюджету.

Після зміни влади у місті Бердичеві багато хто очікував на швидке звільнення попереднього керівництва Центральної міської лікарні в лиці Лариси Бабікової. Сергій Орлюк вочевидь був іншої думки. Можливо причина у тому, що на останніх місцевих виборах 2020 року вона балотувалася до Житомирської обласної ради від політичної партії ВО «Батьківщина». З «Батьківщиною» Орлюка пов’язує багаторічне членство у партії та дружба з керівниками місцевого осередку Валерієм Шелепою та Володимиром Пономарчуком. Настільки міцна дружба, що пан Орлюк призначив першого і другого на керівні посади. Валерій Шелепа став начальником міської служби порятунку на воді, а Володимир Пономарчук згадав молодість і свою роботу заступником міського голови Василя Мазура та очолив Муніципальну інспекцію. Службу, створену спеціально для нього і під нього, яка має слідкувати за дотриманням благоустрою а насправді стала додатковим важелем тиску на впертих підприємців. З приводу недопущення закриття відділень. Сьогодні міська влада активно судиться з районом, намагаючись забрати собі Бердичівську районну лікарню. На публіку Сергій Орлюк говорить про збереження закладу, хоча насправді міський бюджет не в змозі стовідсотково профінансувати навіть свою лікарню. «Районка» цікавить лише як об’єкт нерухомості, без збереження цільового призначення. Забрати і продати, а медичних працівників звільнити – ось головна мета міського голови, і він вперто до неї йде, не соромлячись у приватних бесідах розкривати свої плани. Судячи з усього, покупець вже є. Надто активно прискорює події міський голова зі своїми помічниками. Куди підуть лікуватися жителі району, незрозуміло. Втім, на них Орлюку байдуже – як і на жителів Скраглівки і Підгороднього.

Дітям – осучаснені та безпечні школи й дитсадки. Збережемо існуючі заклади освіти, а кількість дитсадків збільшимо. У 2021 році планую відкрити  дитячий  садок на Червоній горі. Приміщення треба утеплювати. Важливо ліквідувати принизливу систему батьківських внесків і покращити забезпечення навчальних закладів за рахунок міського бюджету. Впроваджу стипендії для обдарованих дітей. Вони – наша гордість. Відійдемо від застарілої системи дитячого харчування у школах і дитсадках. Актуальним є впровадження новітньої системи організації харчування, наприклад, за рекомендаціями Євгена Клопотенка. Потурбуємось про діючі в місті заклади професійно-технічної освіти та коледжі, про їх працівників та студентів.

Зрозуміло вже зараз, що дитячий садочок на Червоній горі залишиться недобудовою ще мінімум на один рік, і ні про яке відкриття у 2021 році не може бути мови. На депутатських комісіях начальник управління освіти відкрито заявляє, що без батьківських внесків заклади освіти не виживуть, при цьому ображаючись коли їй говорять про добровільність сплати таких внесків. Фраза про збереження закладів освіти взагалі звучить лицемірно, так як в команді міського голови почали говорити про закриття найближчим часом Скраглівецької школи. Цікава ситуація і з утепленням. Адже міська влада не зробила для цього абсолютно нічого. Кошти з державного бюджету на термомодернізацію СЗОШ №1 (10 млн. гривень) та ремонт Центру позашкільної освіти ім. Разумкова (20 млн. гривень) завів народний депутат України Богдан Кицак. Але процес освоєння цих коштів чомусь гальмується на місцевому рівні. Будучи міським головою, Сергій Орлюк обрав шлях політичного протистояння, конфлікту та неприхованої ворожнечі з народним депутатом України, блокуючи його ініціативи по залученню коштів у місто. В результаті ті гроші, які могли бути направлені у Бердичів, підуть на інші громади. Де більш поступливіші і зацікавлені в отриманні додаткового фінансування голови.

Розвиток спорту. Прозоре фінансування різних видів спорту. Місту негайно потрібне приміщення для тренування легкоатлетів. Забезпечу максимально швидке завершення будівництва спортивного залу за ДЮШС імені Лонського та раціональне використання приміщення Палацу спорту заводу «Прогрес». Популяризація здорового способу життя; проведення спортивних змагань місцевого, обласного, всеукраїнського та міжнародного рівня; підтримка бердичівських спортсменів — це пріоритети. Нові спортивні стадіони в районі Корніловки, Загребелля та на Шандорі — це реально. Відновимо повноцінну роботу міського плавального басейну.

Почнемо з кінця – щодо відновлення роботи міського плавального басейну. Так, дійсно, наразі активно ведуться внутрішні роботи по капітальному ремонту приміщення басейну. Але це відбувається не за ініціативою Сергія Орлюка: кошти на об’єкт спрямовані з державного бюджету у рамках програми Президента «Велике будівництво», і зову ж таки, завдяки зусилля нардепа. По спортзалу «Прогрес» як вже говорилося вище, є наміри пропозиціонерки Ірини Піскун забрати собі частину приміщення. Надто вже ласий шматок «безхозного» майна стоїть у центрі міста. Обіцянка сприяти проведенню спортивних змагань теж провалена – нещодавно міська влада відмовилася надати майданчик на Червоній горі для проведення Відкритого чемпіонату Бердичівського району з футзалу. Знаючі спортсмени говорять, що причина криється у конфлікті міського голови з головою Бердичівської асоціації футзалу. І таким чином Сергій Орлюк намагається поставити вискочку на місце. Байдуже, що це суперечить його власній програмі.

Культура. Створимо вільний доступ митців та творчих колективів до музично-драматичного театру, міського Палацу культури та бібліотечної мережі. Загальноміські заходи будуть проходити як на Центральній площі, так і в різних мікрорайонах міста, щоб кожен вподобав собі цікаву локацію. Поетапно відремонтуємо міський Палац культури ім. Шабельника, який повинен відповідати статусу культурного осередку міста. Будемо опікуватись відродженням культурної привабливості Скраглівки, розвитком зеленого туризму.

Ставши міським головою, Сергій Орлюк одразу ж продемонстрував своє ставлення до знакових діячів культури. Саме мер та його оточення чинили спротив тому, щоб автор гімну міста Бердичева, відомий на всю Україну композитор Олесь Коляда не отримав звання Почесного громадянина міста Бердичева. Причина банальна і проста: син знаменитого музиканта є секретарем Бердичівської міської ради та являється членом фракції політичної партії «Слуга народу», з якими Орлюк постійно конфліктує. Тож щоб помститися сину, натисли на батька. Це був спільний проєкт Сергія Орлюка та голови фракції «Солідарність» Віталія Березовенка (він тривалий час працював помічником народного депутата Олександра Ревеги та якщо вірити бердичівським чуткам, доводиться кумом колишньому міському голові Василю Мазуру). Перший озвучив завдання, другий знайшов привід, щоб Орлюк міг спокійно відмовитися від участі у голосуванні. Завдяки цій коаліції міська рада провалила голосування, залишивши поважну людину, знану в Бердичеві і Києві без відзнаки «Почесний громадянин Бердичівського району». Хоча варто зазначити, що рідна фракція не підтримала Сергія Орлюка. З присутніх у залі п’яти  депутатів «Пропозиції», троє проголосували за присвоєння музиканту почесного звання всупереч волі мера.

Підводячи підсумки і виходячи з думки експертів вже можна говорити, що Сергій Орлюк за ці півроку показав себе на посаді Бердичівського міського голови з найгіршого боку. Не виконавши передвиборчих обіцянок та не зумівши налагодити роботу комунальних підприємств, бердичівського виконавчого комітету і депутатського корпусу. Та, що є головне, не зміг підібрати собі достойну, професійну команду досвідчених спеціалістів. Хто є хто з оточення Сергія Орлюка і який зараз розклад на політичній арені Бердичівської міської ради, спробуємо розібратися у наступних публікаціях. Поки що подумайте над написаним.

Автор: Антон Семашко