У світі садівників, навіть досвідчених, досі циркулює чимало міфів про використання гною як добрива. Особливо це стосується таких «складних» варіантів, як свинячий або собачий гній. То що насправді можна, а що краще залишити в минулому? Давайте розберемося разом і розвінчаємо п’ять найпоширеніших упереджень.
Міф 1. Свинячий гній не підходить для використання в городі
Це не зовсім так. Свинячий гній дійсно можна застосовувати, але з кількома важливими застереженнями. Його не рекомендується вносити під овочі чи ягоди, які контактують із ґрунтом, через ризик зараження паразитами, спільними для людини і свиней. Проте в декоративному садівництві, під кущі або дерева — цілком безпечно.
Головне — правильно підготувати добриво. Для цього свинячий гній компостують не менше трьох років, додаючи вапно для зменшення кислотності, чергуючи шари з органікою і ґрунтом або торфом. Після цього він перетворюється на повноцінний перегній, безпечний і поживний.
Міф 2. Свіжий гній завжди шкідливий
Не весь. Наприклад, кінський гній можна вносити практично відразу, навіть під цибулинні культури. Його часто використовують як “теплий шар” для обігріву ґрунту навесні. Такий гній швидко розкладається і вивільняє поживні речовини.
Кролячий гній — ще один виняток. Якщо кролики харчуються виключно сіном і овочами, їхній гній можна використовувати без витримки. А от при годуванні комбікормом — краще відкласти його до осіннього внесення. Він містить більше концентрованих речовин і може “підпалити” коріння.
Міф 3. Собачі екскременти — це токсичні відходи, які неможливо використати
Так, собачий послід не варто вносити в овочеві грядки. Але це не означає, що його не можна компостувати. Для цього варто створити окрему компостну купу, куди додавати траву, бур’яни, торф або землю, а також використовувати трав’яні настої (бражку) для активізації процесу. За два роки з «непотрібного» перетвориться на цінний перегній, який цілком безпечно вносити під дерева, кущі або у квітники.
Міф 4. Різні види гною мають різну поживну цінність
Насправді всі види гною містять три ключові елементи: азот, фосфор і калій. Різниця полягає в співвідношенніцих речовин та в швидкості їхнього вивільнення. Наприклад, кінський гній працює швидше, бо швидко розкладається, тоді як свинячий потребує більше часу на компостування. Але це не означає, що один вид гною цінніший за інший — усе залежить від правильного використання.
Міф 5. Рослини “харчуються” гноєм напряму
Це — один із найпоширеніших міфів. Насправді рослини не поглинають гній як є. Вони засвоюють мінеральні солі, які з’являються в ґрунті внаслідок мікробіологічного розкладання органіки. Гній — це їжа для ґрунтових мікроорганізмів. І лише після того, як бактерії, грибки та інші «жителі ґрунту» перероблять його, утворюється живильний розчин, доступний для кореневої системи рослин.
Підсумок: органіка — це добре, якщо знати як з нею працювати
Гній — це цінне джерело поживних речовин, гумусу та мікроелементів. Але важливо розуміти, який гній підходить для чого, і як його правильно підготувати до внесення. Свіжий не завжди поганий, собачий — не завжди марний, а свинячий — не страшний монстр.
Знання, а не заборони — ось що допоможе перетворити навіть «делікатну» органіку на корисне добриво.
