У селі Велика Фосня на Овруччині живе жінка, яка власноруч рятує душу українського Полісся. Валентина Галкіна понад 14 років не просто збирає старі речі — вона повертає до життя сорочки, рушники та предмети побуту, які інші безжально викидали на смітник. Сьогодні її колекція налічує вже понад 1100 вишитих рушників та сотні інших етнографічних скарбів.
Порятунок із покинутих хат
Валентина розповідає, що шлях колекціонера для неї розпочався випадково. Побачивши на смітниках чи у напівзруйнованих хатах викинуті сорочки та рушники, жінка просто не змогла пройти повз. «Беру все гамузом, а вже вдома сортую, перу, реставрую», — каже вона. Її головний принцип: не змінювати автентичні узори чи кольори, аби річ не втратила свого первісного змісту.
Сама колекціонерка бідкається: досліджень про унікальність вишивки саме Житомирського Полісся критично мало. Якщо про Волинь чи Рівненщину написано багато, то наш край часто залишається «білою плямою». Валентина виправляє цю несправедливість самотужки, вивчаючи кожен візерунок.
За словами Валентини Галкіної, вишитим рушникам та сорочкам в Овруцькій громаді притаманний червоно-чорний квітковий візерунок. Втім ближче до кордону з Білоруссю до вишивки додають більше геометричних фігур. Один із рушників у колекціонерки завдовжки 5 метрів. Ним, каже, обрамляли ікони у хаті. У цих краях їх здавна називали “завєсками”.
“Стандарт рушника на житомирському Поліссі, не знаю чому, бо ніде не знайшла тому підтвердження, має ширину 27 сантиметрів. Може, верстат був із таким шаблоном. А довжина рушника варіювалася від півтора до 5 метрів. І це ще короткий. Чого 5 метрів — бо в хаті була покуть, де сходились стіни і де були ікони. Зараз ми називаємо іконами, а раніше у моєму дитинстві були образи. Один рушник вішали від вікна до вікна над всіма іконами”, — пояснила Валентина Галкіна.
Жінка також розповіла, що кожна жіноча сорочка має свою історію і майже про кожну є що розповісти.
“Тут тільки одна чи дві сорочки, які мені віддали люди у нормальному стані. Решта сорочок мали страшенно занедбаний вигляд. Є у моїй колекції сорочка 1947 року пошиву. Раніше вона була з довгим рукавом. Баба не хотіла її мені віддавати, але я випросила. Чому без рукавів, бо, каже, жали жито, дуже спекотно було, то вона попросила доньку, аби та відрізала серпом рукава і там десь на полі їх і викинули”, — сказала колекціонерка старожитностей.
Ексклюзивні знахідки та їхні історії
У колекції пані Валентини чимало унікальних речей. Наприклад, рідкісна «завєска» — рушник для ікон, який вона знайшла у напіврозваленій хаті. На Житомирському Поліссі рушники мали свої канони: ширину 27 сантиметрів, а довжину — від півтора до п’яти метрів. Ними обрамляли «образи» (ікони) від вікна до вікна.
Кожна сорочка має свою долю. Є екземпляри 1947 року, які колись віддали «на обріз», щоб було зручніше жати жито. Є й сукня Ганни Мокрогуз, яку та передала Валентині разом із «смертним вузлом» — одягом, що готувався на випадок смерті.
“Повела вона мене якось у комору, відкрила скриню і дає мені сорочку і фартушка. А я кажу, що брати не буду, бо ж бачу, що це смертенний вузол. А ще свічки біля неї лежать і таке інше. Вона така була цікава жінка. Я їй кажу, що не буду це брати. А вона мені у відповідь: “Чого ти така дурна? Як я помру, то мені її одягнуть і все, ніхто цю сорочку бачити не буде. А як я тобі його віддам, то ти в музей прилаштуєш і всім будеш її показувати і розповідати, що це Ганьки Мокрогуз сорочка і фартух. І так все одно мене згадаєш”, — пригадала історію Валентина Галкіна.
Музей, що народжується з любові
Спершу жінка планувала створити невеликий «музей рушників», але людей, які прагнули віддати старі сімейні речі, ставало дедалі більше. Зараз у її колекції є все: від вишитих наволочок до хромових чобіт. Разом із сином та однодумцями Валентина Галкіна вже влаштувала чотири виставки, а зараз готується до відкриття повноцінного музею старожитностей Житомирського Полісся в Овручі.
Ця справа — не просто хобі, це спроба вберегти частинку ідентичності, яку ми ледь не втратили у сміттєвих баках.
Хочете знати більше про те, чим живе область та світ?
Отримуйте оперативні сповіщення у нашому Telegram або читайте нас у Facebook.
Тільки найважливіше та найцікавіше!
