Житомир знову огортає невимовний біль. До рідного міста після довгих і тяжких двох років невідомості та очікування назавжди «на щиті» повернувся мужній захисник, воїн-десантник Олександр Геннадійович Ємець (04.11.1993 — 27.04.2024 рр.).
Солдат десантно-штурмових військ героїчно загинув у боях на Донеччині навесні 2024 року, до останнього подиху виконуючи свій військовий обов’язок. Тільки тепер родина, близькі та громада мають можливість віддати Герою належну шану та провести його в останню дорогу.
Справа життя: від дитячого мотокросу до визнаного майстра
Олександр народився і провів усе своє життя в Житомирі. Навчався у загальноосвітній школі №26 (нині — ліцей №26). З самого малечку хлопець мав величезну пристрасть до техніки. Він серйозно займався мотокросом, брав участь у змаганнях і з роками перетворив своє дитяче захоплення на професію та справу всього життя.
Здобувши освіту у Житомирському вищому професійному училищі-інтернаті за спеціальністю «Оператор комп’ютерного набору. Електромеханік з ремонту та обслуговування комп’ютерів», Олександр пов’язав своє життя з ремонтом автомобілів.
У місті його знали та поважали як висококласного автомеханіка. Завдяки винятковій відповідальності, чесності та майстерності, Олександр здобув беззаперечний авторитет серед клієнтів, сусідів та колег. Він був надзвичайно відкритою, товариською і доброю людиною, яка ніколи не відмовляла в допомозі та вміла підтримати у важку хвилину.
Турботливий брат, син та захисник слабких
Найбільшим скарбом для Олександра завжди була його родина. Для батьків він був люблячим і турботливим сином, а для своєї молодшої сестрички — надійним щитом, найкращим другом та опорою. Між ними панувала особлива, рідкісна душевна близькість: вони ділили навпіл усі життєві радощі та негаразди.
Олександр мав велике і чуйне серце, яке вміло любити не лише людей, а й увесь навколишній світ. Він з особливим теплом ставився до тварин, а його домашній чотирилапий улюбленець був для нього справжнім вірним другом.
Подвиг десантника біля Кліщіївки
У лютому 2024 року Олександр Ємець доєднався до лав Збройних Сил України. Стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового відділення, він сміливо виконував найскладніші завдання на найгарячіших ділянках фронту.
27 квітня 2024 року під час запеклого бойового зіткнення з російськими окупантами поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області солдат Олександр Ємець загинув.
Довгих два роки тривали процеси пошуку, ідентифікації та повернення тіла воїна додому. Весь цей час серця рідних розривалися від невідомості. Тепер його душа нарешті знайде спокій у рідній житомирській землі. У вічній скорботі залишилися батьки, сестра, друзі та бойове десантне братерство.
Вічна пам’ять, честь і слава Герою! Родина «Суботи» висловлює найглибші співчуття родині Олександра.
Читайте також на «Субота онлайн»:
Побутові секрети: підступні 40 градусів — чому популярний режим прання не знищує бактерії та псує пральну машину.
Дорожні трагедії: жахлива нічна ДТП під Житомиром — п’яний 22-річний мотоцикліст злетів у кювет, пасажир загинув на місці.
Кримінальна хроніка: «бізнес у підкладці штанів» — у Бердичеві суд дав 9 та 10 років тюрми парі, яка маскувала психотропи під онлайн-продаж одягу.
Два роки очікування — це надважкий іспит для будь-якої родини, яка шукає свого захисника. Як ви вважаєте, чи достатньо інформують громаду про роботу служб, які займаються пошуком та ідентифікацією зниклих безвісти воїнів, і які заходи підтримки для таких родин мають працювати на місцевому рівні? Поділіться своєю думкою.
