29 липня 1977 року український письменник Гелій Снєгірьов зробив те, на що в Радянському Союзі наважувалися одиниці: надіслав владі заяву про відмову від громадянства СРСР разом зі своїм паспортом. Він не виїхав за кордон і не сховався під чужим ім’ям. Залишився у Києві, де менш ніж за два місяці його заарештував КДБ.
Із в’язниці письменника винесли на ношах — паралізованого, майже сліпого. Перед цим радянські спецслужби домоглися від нього підпису під публічним «каяттям». Але у власних тюремних записах він залишив зовсім інші слова.
14 жовтня 2026 року виповнилося б 99 років від дня народження Гелія Снєгірьова — письменника, кінорежисера та правозахисника, чию історію зберегли документи й спогади у віртуальному музеї Харківської правозахисної групи.
Він мав успішну кар’єру, але відмовився цькувати друга
Гелій Снєгірьов народився 1927 року в Харкові, у родині письменника й драматурга Івана Снєгірьова. Його хрестили Євгеном, однак у літературному та дружньому колі він став відомий як Гелій.
Закінчив Харківський театральний інститут, працював у театрі, писав прозу, знімав документальне кіно. На Київській студії хронікально-документальних фільмів був головним редактором. Його оповідання «Народи мені три сини», надруковане в журналі «Новый мир», перекладали різними мовами.
Друзі пам’ятали не лише його книжки й фільми. За спогадами Вадима Скуратівського, Снєгірьов був життєрадісною людиною, любив грати на гітарі, співати, захоплювався автомобілями й мотоциклами.
Перший серйозний удар по кар’єрі він отримав 1966 року. Снєгірьов зняв на плівку неофіційний мітинг пам’яті жертв Бабиного Яру, де виступали Іван Дзюба та Віктор Некрасов. Уже наступного дня плівку вилучили, а режисера позбавили керівної посади.
У 1974 році від нього зажадали написати статтю проти Віктора Некрасова — письменника-фронтовика, лауреата Сталінської премії та близького друга Гелія.
Снєгірьов відмовився.
Його виключили з партії, Спілки письменників і Спілки кінематографістів, звільнили з роботи. Для людини, яка роками працювала в літературі й документальному кіно, це означало фактичну професійну ізоляцію.
Історія матері привела його до забороненої теми
Однією з найважливіших книжок Снєгірьова стали «Набої для розстрілу». До її написання письменника підштовхнула родинна історія.
Його мати Наталія Собко у 1930 році виступала свідком обвинувачення на процесі так званої Спілки визволення України. Радянські спецслужби сфабрикували цю справу, використавши її для переслідування української інтелігенції.
Гелій розшукував людей, які пам’ятали ті події, збирав документи, перечитував старі газети, розмовляв із колишніми учасниками процесу. Серед його співрозмовників були Борис Матушевський і Всеволод Ганцов.
Справу СВУ використовували для переслідування письменників і громадських діячів по всій Україні. Серед репресованих був і письменник із Житомирщини Клим Поліщук, якого згодом розстріляли в Сандармосі.
Рукопис Снєгірьова вдалося переправити за кордон. У 1977 році його опублікував емігрантський журнал «Континент» у Парижі.
Книжка повернула до публічного обговорення один із найвідоміших радянських політичних процесів. Уже значно пізніше, коли відкрилися нові архівні документи, дослідники змогли уточнити окремі оцінки її автора.
Паспорт у конверті й лист до Брежнєва
Влітку 1977 року Снєгірьов поїхав до Москви. У квартирі правозахисника, колишнього генерала Петра Григоренка він зустрівся з іноземними журналістами та зачитав відкриті листи до президента США Джиммі Картера і Леоніда Брежнєва.
Брежнєву він написав:
«Уся ваша нова Конституція — брехня, повна брехня!»
29 липня письменник підписав заяву про відмову від радянського громадянства. Разом із документом він повернув владі паспорт. У заяві вказав своє справжнє ім’я та київську адресу.
Цей вчинок став відкритим розривом із державою, в якій він народився, навчався, працював і здобув літературне визнання.
22 вересня 1977 року Снєгірьова заарештували на вулиці Тарасівській у Києві й доправили до внутрішньої в’язниці КДБ на Володимирській.
Голодування, примусове годування і параліч
Слідчі вимагали від письменника публічно відмовитися від своїх поглядів та засудити друзів. Він не погоджувався.
30 жовтня 1977 року Снєгірьов оголосив голодування на знак протесту проти 60-річчя Жовтневого перевороту, радянської політики та нової конституції СРСР.
7 листопада, під час прогулянки у тюремному дворі, він звернувся до інших ув’язнених:
«Відзначимо свято Жовтня голодуванням! Приєднуйтеся до мене!»
Голодування тривало 24 дні, дев’ять із них письменник відмовлявся не лише від їжі, а й від води. Тюремники застосували примусове годування. Про пережите він згодом розповів у щоденникових записах.
На початку 1978 року здоров’я Снєгірьова різко погіршилося. Загострилася коронарна недостатність, почалися крововиливи в сітківку очей.
2 березня його перевели до тюремної лікарні. Стан продовжував погіршуватися: письменник майже втратив зір, у нього паралізувало нижню частину тіла.
У такому стані Снєгірьов підписав підготовлений для нього текст «Соромлюсь і засуджую». Обставини підписання описані в його тюремних записах та біографічних матеріалах правозахисного архіву.
Паралізованого письменника винесли з в’язниці на ношах і перевезли до київської лікарні.
1 квітня 1978 року газета «Радянська Україна» надрукувала його «каяття». Воно мало переконати читачів, що відомий дисидент добровільно відмовився від колишніх переконань.
Останні слова, яких КДБ не зміг змусити його зректися
У лікарні Снєгірьов залишався під наглядом радянських спецслужб. Відвідати його наважувалися лише деякі друзі та близькі.
28 грудня 1978 року Гелій Снєгірьов помер у Києві. Йому був 51 рік.
Він не дожив до незалежності України, в яку вірив. Ще в середині 1970-х, за спогадами його друга Вадима Скуратівського, Снєгірьов був переконаний, що Радянський Союз розпадеться, а Україна стане самостійною державою.
У 1989 році письменника посмертно поновили у Спілці письменників України. Його книжки та тюремні записи повернулися до читачів.
Серед цих записів залишився рядок, який зовсім не схожий на надруковане радянською газетою «каяття»:
«Я нікого не продав, не зрадив. І все. І крапка».
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Підписуйтеся на «Субота Онлайн» у Telegram або Facebook.
