25 жовтня 2025 року в Житомирі перестало битися серце Франца Юліановича Осовського — митця, для якого мистецтво було не просто професією, а формою життя.
Його смерть стала сумною звісткою для всіх, хто бодай раз бачив його полотна, торкався душею його дерев’яних скульптур чи чув його поетичне слово.
Лише два тижні тому, 10 жовтня, у Кмитівському музеї сучасного мистецтва він відкрив свою останню виставку — «Світ очима митця».
Тоді Франц Юліанович ще ділився історіями, сміявся, проводив авторську екскурсію, розповідав про дерева, з якими працював, і про те, як вони «дихають у руках митця».
Тепер його роботи залишаються єдиними свідками тієї розмови — щирої, теплої і глибокої, як сам Осовський.
Митець трьох стихій
Франц Осовський — унікальна постать, яку називали «митцем трьох вимірів»: живописцем, скульптором і поетом.
Народжений у Житомирі 1944 року, він закінчив факультет живопису і графіки Народного університету мистецтв у Москві, а згодом повністю присвятив себе мистецтву рідної землі.
«Якщо б я від природи не був поетом, то я б нічим не займався.
Поезія мене заставляє творити», — казав він.
Його картини — це простір і повітря Полісся, його річок і лісів.
Скульптури — це жива текстура дерева, в якій відчувається дихання природи.
А вірші — тихі розмови із вічністю.
Він працював з 24 породами дерева, не користувався лаком, а лише бджолиним воском і трав’яним бальзамом, зберігаючи природну теплоту матеріалу.
Усе в його творчості було про любов — до життя, до краси, до рідного краю.
Його виставки — це діалоги з людьми
За своє життя Франц Юліанович провів десятки персональних виставок.
Він був лауреатом премії імені Лесі Українки, членом літературних об’єднань, поетом, який писав українською, російською та польською.
Його роботи зберігаються у музеях та приватних колекціях в Україні та за кордоном.
Остання виставка у Кмитові — «Світ очима митця» — стала символічним завершенням його шляху.
Саме там, серед полотен і дерев’яних фігур, ще звучав його голос.
І саме там тепер залишиться його присутність — тиха, світла і тепла.
Слово від колег і друзів
У Кмитівському музеї сучасного мистецтва, де відбулася його остання виставка, не приховують болю від втрати:
«Франц Юліанович був неповторною особистістю,
чия творчість, наповнена любов’ю до поліського краю
та глибоким філософським осмисленням,
назавжди залишиться золотим надбанням українського мистецтва».
Музей висловив співчуття родині митця, його друзям і всім, хто захоплювався його талантом.
Світла пам’ять
Франц Осовський жив скромно, але творив широко.
Його світ — це світ без галасу, але з глибоким змістом.
Він залишив після себе не просто мистецтво — а цілу епоху людяності, краси і доброти.
Світла пам’ять Вам, Майстре.
Ваші роботи залишаться дихати у музеях, у домівках і — у наших серцях.
