Цей юнак на фото народився в Житомирі 21 липня 1907-го року. Помер в 36 років – в 1944-му під час чергового допиту гестапо в концтаборі Закзенхаузен…
Що можна встигнути за 36 років?
Ось факти:
— у три роки навчився читати і писати;
— у п‘ять написав п‘єсу на три дії і сам її проілюстрував;
— змалку гарно грав на піаніно і скрипці, чудово малював;
— у неповні 23 роки захистив докторську дисертацію в Карловому університеті у Празі за темою “Неолітична розписна кераміка Галичини”;
— першим розробив типологію форм і орнаментів, що дозволило знайти аналогії з українською розписною керамікою і створити її загальну класифікацію;
— Працював на кафедрі археології Українського вільного університету, в археологічному відділі Чеського національного музею у Празі, брав участь в експедиціях. А його дослідження друкувалися у спеціалізованих виданнях Англії, Німеччини, Чехії, Югославії:
— Розробив періодизацію трипільських пам’яток Дністровського регіону, актуальну й донині;
— Читав лекції у Гарвардському університеті, отримав запрошення на роботу в Римі;
— Очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (ПУН) (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939–1941).
— Був заступником Голови ПУН та Голова ПУН на українських землях (з травня 1942);
— і Головою ПУН ОУН в 1944 році
— був Поетом…
— ніколи не побачив свого сина, який народився в рік його смерті…
Це ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ.
Просто погляньте в ці очі…
Ірен Роздобудько
