МВФ пропонує Україні скасувати пільги для ФОП і ввести обов’язковий ПДВ для доходів понад 1 млн грн. Це фактично означає скасування пільг для підприємців, які працюють на спрощеній системі.
Оголошена зміна одразу спричинила гарячі дискусії. Частина експертів переконана, що влада замість боротьби з окремими зловживаннями може знищити спрощену систему як явище, що лише збільшить тінізацію економіки. Інші ж вважають, що настав час припинити перетворення майже всього бізнесу — від рітейлу і HoReCa до ІТ — на «армію ФОПів», яка дозволяє великим компаніям різко зменшувати податкове навантаження.
Що змінюється
26 листопада 2025 року Україна та МВФ оголосили про чотирирічну програму на 8,1 млрд доларів. Один зі «структурних маяків» передбачає скасування винятків із ПДВ для спрощеної системи.
Співзасновник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін пояснює:
«Кожен ФОП, що заробляє понад 1 млн грн на рік, повинен буде стати платником ПДВ. Для ІТ-фахівця чи консультанта з доходом 2 тис. доларів це збільшить податки з приблизно 7% до 20–22%.»
Прихильники реформи наголошують: наймані працівники платять значно більше податків, ніж ФОП, а малі ТОВ — більше, ніж дрібні підприємці. Така нерівність і породила феномен «корпорації ФОПів», коли великі бізнеси оформлюють співробітників як підприємців, щоб мінімізувати ЄСВ та інші платежі.
Статистика підтверджує: лише за перші вісім місяців 2025 року в Україні з’явилося 65,6 тис. нових ФОП, а загалом із початку війни їх кількість збільшилась більш ніж на 200 тисяч.
Спеціалісти вважають, що зростання кількості ФОП — природний процес.
HR-експертка Наталія Слинько каже:
«Молодь отримує нові навички, відкриває ФОП, щоб легально працювати з клієнтами. Часто це не ухилення від податків, а бажання мати додатковий дохід.»
Економіст Олег Пендзин додає, що багато людей відкривають ФОП через знищення або релокацію підприємств під час війни:
«Це спроба самостійно взяти відповідальність за своє життя, а не перекладати на державу.»
Чи втратить бюджет більше, ніж отримає?
Анатолій Амелін вважає, що наслідки нововведення можуть виявитися протилежними очікуванням уряду.
За його розрахунками:
ФОП із доходом 2 млн грн зараз платить близько 140 тис. грн податків.
Після реформи – 380–430 тис. грн.
Такі зміни зачеплять 170–250 тисяч підприємців, переважно ІТ, консалтинг і професійні послуги.
Як вони діятимуть?
30% стануть платниками ПДВ і підвищать ціни → інфляція зросте.
25% закриються і підуть у найм → перенасичення ринку праці.
Решта – підуть у «тінь».
Уряд очікує +15–20 млрд грн на рік, але експерт прогнозує:
15–20 млрд грн втрат через тінізацію,
ще 10–15 млрд – через оптимізацію контрагентів,
витрати на контроль.
У підсумку бюджет може втрачати 12–20 млрд грн щороку.
Є інші шляхи?
Амелін пропонує альтернативи:
скоротити держапарат на 20–30% (+30–50 млрд грн економії);
боротися з контрабандою;
зменшити корупцію;
підняти поріг обов’язкового ПДВ до 3–4 млн грн.
«Малий бізнес — це не податкова лазівка, а 1,7 млн робочих місць. Ми роками переконували людей виходити з тіні, а тепер одним рішенням штовхаємо назад», – каже експерт.
Що далі?
Економіст Владислав Банков вважає, що умови МВФ ставлять під загрозу існування сотень тисяч підприємців:
«Платити ПДВ із річною виручкою 20 тис. євро — нонсенс. У багатьох країнах такий дохід взагалі не оподатковується.»
Олег Пендзин погоджується, що проблема зловживань існує, але наголошує:
«Обкладати податками все, що рухається — це теж не вихід. Потрібно прив’язувати податкове навантаження до реального доходу.»
Він додає, що через потужне електоральне поле ФОПів швидко реалізувати жорсткі умови МВФ майже неможливо — процес може розтягнутися на роки.
