У Києві продають мініквартиру без вікон. Житло площею 20 “квадратів” розташоване на першому поверсі. Розділене на кухню, санвузол. Спальне місце розмістили під стелею, до нього ведуть східці. Власник просить за квартиру $33 тис. — це понад 881 тис. грн.
— Будинок, де продають цю мініквартиру, розташований на вулиці Світлицького в Подільському районі столиці. Він ще належним чином не введений в експлуатацію. Помешкання — в підвальному приміщенні. Там є проблеми з документами, тому купувати подібну нерухомість ризиковано, — говорить 42-річний Сергій Курганов, гендиректор рієлторського об’єднання “Простор”. — За ці гроші можна придбати повноцінну однокімнатну квартиру площею 22–24 квадратні метри. Це буде забудова кінця 1970-х. Покупець отримає кімнату на 10–12 “квадратів”, із вікном та нішею для ліжка чи дивана. У помешканні також буде передпокій, кухня в межах 3–3,5 “квадратів”, сумісний санвузол із душовим піддоном. Іноді в таких квартирах є невеликий балкон. Подібне житло зазвичай проблем із документами не має, за потреби його можна легко продати.
В Україні мініжитло — непопулярне. Хоча в Японії, країнах Азії на подібне великий попит. За радянських часів у нас максимально економили на будівництві. Людям насаджували думку, що житло повинно бути компактне. Так з’явилися малосімейки чи квартири готельного типу. Водночас це все ж таки було повноцінне житло, хоч і невелике за площею. Багато незвичних квартир залишилося у Львові, Запоріжжі, Одесі, Києві. Наприклад, царська забудова в центральних районах міста. Ці квартири раніше мали два входи. Парадним користувалися заможні господарі. Чорним — персонал. До речі, обслуга мешкала в невеликих приміщеннях без вікон, які межували з кухнею. За радянських часів таке житло перетворили на комунальні квартири зі спільною кухнею та санвузлом. Великі кімнати поділили на дрібні. Зараз їх активно викупляють і переобладнують. У Запоріжжі існує однокімнатна квартира на три поверхи. Перший — це коридор, санвузол без вікон. Спільна площа — близько 10 квадратних метрів. На другому поверсі облаштована кухня, на третьому — житлова кімната. Це повноцінна квартира з усіма документами. Зазвичай така забудова — не серійні, а індивідуальні проєкти.
Раніше у квартирах готельного типу, залежно від проєкту, на кожному поверсі відводили місце для дитячих візків, кладовок. Деякі люди зараз намагаються їх приєднати до квартир. Таким чином отримують додаткову кімнату. Інколи туди виносять кухню. Це можна зробити законно. Але мало хто оформлює документи. Адже отримати дозвіл коштує недешево й довго. В моїй практиці була офіційно переобладнана двокімнатна квартира з приєднаною колясочною з вікном. Житло мало всі необхідні документи. Також на перших поверхах люди забирають частину електрощитових. Часто незаконно добудовують балкони у “хрущівках”. Таке житло потім складно продати. Власникам доводиться занижувати вартість. Тоді об’єкт стає привабливим для покупців.
У Києві часто багатокімнатні квартири розділяють на кілька однокімнатних.
— Потрібно дивитися документи, чи законно це зробили, — продовжує Сергій Курганов. — Наприклад, двокімнатне житло мало поштову адресу — “вулиця Першого травня, будинок 1, квартира 5”. Якщо його правильно розділили, то отримаємо квартиру №5 і 5А. Це будуть два окремі об’єкти нерухомості, введені в експлуатацію, на які є право власності, технічний паспорт. Однак проєкт має відповідати всім вимогам. Просто так поділити велику квартиру на дрібніші — неможливо. За законом, житлове приміщення не можна робити там, де проходять комунікації підведення та відведення води. Деякі планування дозволяють двокімнатну квартиру розділити на дві однокімнатні з дотриманням усіх норм. Бувають випадки, коли законно зробити це не можливо. Свіжий випадок у Києві: п’ятикімнатну квартиру поділили на сім однокімнатних. Швидше за все, це зробили з порушеннями. Адже важко виокремити сім кухонь і санвузлів належним чином.
Іноді власники переобладнують квартири, але задля економії документи не доводять до належного стану. Далі таку нерухомість продають як частину квартири. Тому перед купівлею потрібно ретельно перевіряти папери, розібратися, чи це дійсно повноцінне житло. Можна натрапити на переобладнане нежитлове приміщення. Якщо виникають сумніви, помешкання здається дивним — краще відмовитися від покупки. Інакше, в подальшому, продати його буде складно. А іноді — неможливо.
6,4 тисячі гривень коштувала оренда найдешевшої квартири в Києві у серпні. Це однокімнатне помешкання площею 32 кв. м на вул. Виговського. 45% потенційних орендарів шукають у столиці однокімнатні квартири. 33% — двокімнатні, 16% — трикімнатні. 6% — житло з чотирма й більше кімнатами. Найдорожчим районом для оренди однокімнатних квартир є Печерський — середня вартість $717 — понад 19 тис. грн. У Шевченківському та Голосіївському районах таке житло коштує $530–550. Це 14,4–14,6 тис. грн. Найдешевший для оренди район — Деснянський. Ціна однокімнатного помешкання становить у середньому $291 або 7,7 тис. грн.
