Навіть вчителі втрачають бали: чому нинішній чотирипредметний марафон НМТ назвали іспитом без гарантій

Цьогорічна основна сесія Національного мультипредметного тесту (НМТ), яка триває в Україні з 20 травня до 25 червня, дедалі сильніше перетворюється із прозорого інструменту оцінювання знань на суворе випробування для психіки підлітків. Поки тисячі випускників намагаються вибороти право на вищу освіту, довкола залізобетонного алгоритму проведення іспитів спалахнув гучний скандал. Систему тестування жорстко розкритикували на найвищому державному рівні, назвавши її невідповідною принципам рівного доступу до навчання.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець виступив із розлогою офіційною заявою, у якій назвав нинішній НМТ «перевіркою на нервовий зрив» та «іспитом без гарантій». За словами омбудсмена, необхідність складати чотири предмети підряд вимагає від дітей чотирьох різних логік мислення та миттєвого перемикання уваги. Таке психоемоційне навантаження важко витримати навіть дорослій людині, не говорячи про випускників шкіл, які перебувають у стані хронічного стресу через війну. На практиці система вимірює не глибину знань, а звичайну стійкість підлітків до фізичного та морального виснаження.

Тести не для школи: коли пасують навіть досвідчені педагоги

Головним конструктивним доказом недосконалості екзаменаційних запитань став той факт, що максимальну планку у 200 балів дедалі частіше не можуть набрати навіть діючі фахівці. Омбудсмен навів приклад вчительки історії з 18-річним стажем Оксани Поліщук, яка вирішила особисто пройти тестування. Результат досвідченого педагога зупинився на позначці у 183 бали.

Аналізуючи причини втрати балів, фахівці виявили серйозні системні вади:

• Включення до екзаменаційних блоків специфічних тем і питань, які взагалі не вивчаються в межах стандартної шкільної програми;
• Нерівномірне та хаотичне розподілення тестових завдань між варіантами;
• Парадокс «надмірного аналізу», коли великий багаж знань і глибокий професійний досвід змушували людину сумніватися у примітивних чи некоректно сформульованих варіантах відповідей.

Лубінець наголосив, що за таких умов успішне складання іспиту стає неможливим без залучення дорогих приватних репетиторів та додаткових платних курсів. Це автоматично дискримінує дітей із малозабезпечених родин, позбавляючи їх шансу на рівну конкуренцію під час вступу.

Технічний колапс інфраструктури та позиція Міносвіти

Окремим залізобетонним блоком проблем виступає жахлива технічна сторона проведення тестування. Задокументовано випадки, коли через системні збої нівелювалися роки підготовки найкращих учнів. Зокрема, одна з учасниць НМТ — золота медалістка та призерка Всеукраїнської олімпіади з біології — була змушена складати іспит в умовах повного технічного хаосу. З перших хвилин тестування у дівчини постійно зависав комп’ютер, не працювала комп’ютерна мишка, а завдання відображалися некоректно. Попри офіційні звернення до інструкторів у кабінеті, проблему так і не вирішили, через що дитина втратила купу дорогоцінного часу та опинилася під загрозою неотримання омріяного квитка до медичного університету.

На тлі цієї гострої критики доволі резонансною виглядає офіційна позиція профільного міністерства. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий відверто порадив тим абітурієнтам, які не впевнені у власній спроможності подолати бар’єри НМТ, взагалі відмовитися від планів на вищу освіту та йти отримувати професійно-технічний чи профільний коледжний фах.

Журналісти видання Субота Онлайн погоджуються з тим, що реформа освіти потребує негайного виправлення технічних та методологічних помилок. Адже вимагаючи від українських дітей абсолютної бездоганності під час війни, сама державна екзаменаційна система не здатна гарантувати їм навіть елементарної технічної стабільності комп’ютерів у кабінетах.

Майбутнє української науки та медицини не повинно залежати від того, зависне комп’ютер під час тесту чи ні, а талановиті діти заслуговують на повагу до своєї праці.