Новорічні вірші для дітей
У нічний казковий час
Рік Новий прийшов до нас,
Він приніс свої вітання
І найкращі побажання –
І людині, і родині,
І матусі-Україні!
***
Новий рік іде горами
У червоних чобітках.
Сяють ясними вогнями
Скрізь ялинки по хатах.
***
На порозі Рік Новий –
Добрий, світлий, чарівний.
Щастя, злагоду – усе,
Хай до хат він нам несе!
***
Ой весела в нас зима,
Веселішої нема:
Грає срібними зірками,
В’ється синіми димками,
Снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки сяє тут прикрас!
Ми зібралися юрбою —
Разом з піснею новою
Рік Новий стрічать.
***
В Новий Рік зійшлись звірята
Круг ялинки танцювати:
Заєць, білки рудолиці,
Вовк, кабан та дві лисиці.
Тільки в норах їжаки
Настовбурчили голки:
– Дорогі нам сну хвилинки,
Ми й самі, як ті ялинки!
***
Уранці біля хати
Малесенькі сліди —
Зайчаточко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.
***
Біло падає сніжок
На дерева, на стіжок.
В кучугурах білих зайчик
Вбрався в білий кожушок.
***
З Новим Роком всіх вітаю,
Щастя та добра бажаю,
Щоб уміли ми радіти
Щиросердно, наче діти,
Щоб здоровими були,
Й подолати все змогли!
***
Пахне смолою ялинка зелена,
Каже бабусі маленька Олена:
“Насіння з ялинки нам стане в нагоді,
Посадимо саме таку на городі,
Бо ця деревина потрібна мені –
Цукерки на ній виростають смачні!
***
Танцювали зайчики у гайку,
На сніжку біленькому, на сніжку.
Вибивали лапками гопака,
Хоч мела хурделиця,
Ще і яка.
Гарно побігайчики
Стриб та скік –
Зустрічали зайчики
Новий Рік.
***
Ну й, бо ж снігу намело –
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.
***
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
***
Новорічне скоро свято.
Для малого кошеняти
Наряджа ялинку киця:
На гілках мишва вертиться,
Сріблом світиться вершинка –
У фользі смачна печінка,
Добрі з сиром пиріжечки,
Ковбаси малі кружечки,
Ще з сметаною п’ять мисок
Та гірлянди із сосисок.
***
Таке побажання тобі в Новий Рік,
Щоб ти до чудес і чарівностей звик:
Хай сипляться з неба на тебе зірки
І в цей рік Бика і в наступні роки.
Нехай побажання здійсняться таємні –
Чекають на тебе події приємні!
***
Борсук став бенкет новорічний скликати,
Пішов їжака по-сусідськи гукати:
– Прокинься, сусідоньку, хоч на хвилинку,
Побудеш у нас за святкову ялинку!
***
Ще з дитинства люблю я це свято:
За вікном сніговиця реве,
Візерунки на вікнах морозні,
В небі місяць, мов човен пливе.
Зірочки заглядають у хату,
Білий сніг у віконце летить,
Розуміють дорослі й малята:
На землі править диво в цю мить!
Дивовижна ця ніч та чарівна,
Кажуть, казка в цю мить ожива.
Це бува о 12 рівно,
Як промовиш чарівні слова!
***
З Новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров”ю,
В мирі, з братньою любов”ю,
Відтепер ішов нам час.
Щирій праці Бог поможе!
Дай вам Боже все, що гоже!
(Іван Франко)
Щедрівки для дітей
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
– Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
***
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той перший празник – Рождество Христове, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той другий празник – Святого Василя, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той третій празник – Святе Водохреща, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Хай святкує з нами вся наша родина, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Вся наша родина, славна Україна, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
***
Щедрівонька щедрувала,
під віконце підбігала,
Що ти, тітко, напекла,
Винось нам до вікна.
Що ти, дядьку, нам напік,
Винось нам аж на тік.
Мати казала, щоб дали сала,
Батько сварився, щоб не барився.
***
Щедрик, щедрик, щедрівочка
Засяяла в небі зірочка,
Тож прийшли до вас до хати
Всім здоров’я побажати,
Хай прекрасним буде рік,
Йшла лиш радість на поріг,
Дружньою була родина
І вся наша Україна!
***
Щедрий вечір, добрий вечір
Я щедрую у дядька.
Дайте, дядьку, пиріжка.
Як не дасте пиріжка –
Візьму вола за ріжка,
Та виведу на моріг,
Та й викручу кривий ріг,
Буду волом робити,
Кривим рогом трубити.
Гу-гу-гу-гу-гу!
***
В нашій Україні
Свято гарне є!
Це Щедрівка з сином
Щедриком іде!
Віхола танцює
З Щедриком вгорі,
І Щедрівку чути
В кожному дворі!
Весь народ радіє,
Пісеньки співа.
В тих піснях лунають
Чарівні слова.
На добро, достаток,
Щастя та любов
Шле благословіння
Чудо-дзвін церков!
Панував завжди щоб
В Україні мир,
Землю нашу рідну
Бог благословив!
***
Ой сивая, тая зозуленька,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в тім саду три тереми.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в першому – ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в другому – красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в третьому – дрібні зірки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Ясен місяць – пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Красне сонце – жона його,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Дрібні зірки – то їх дітки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
***
Щедрик добрий,
Я не згірший,
Дайте млинця,
Котрий більший!
Що щедрушка,
То пампушка,
Що й щедреник,
То й вареник.
***
Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!
***
Як ходили ми бродили,
То щедрівочку зустріли.
З нею ми прийшли до хати,
Тож дозвольте щедрувати!
Щастя, радості, достатку,
В охорону — ангелятко!
Хай приходять до оселі
Друзі вірні і веселі,
Море сміху і любові.
Щоб усі були здорові!
Вірші про зиму для малят (2-3 років)
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
(П. Воронько)
***
Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.
А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!
(А. Качан)
***
Котик вибіг за ворота,
А на вулиці — зима!
Білий сніг і білий котик –
І кота немов нема!
Лиш на кінчику хвоста
Видно плямку у кота.
(В. Бондаренко)
***
Уранці біля хати
Малесенькі сліди —
Зайчаточко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.
(Л. Куліш-Зіньків)
***
Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.
(Л. Куліш-Зіньків)
***
Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.
(О.Коваленко)
***
Танцювали зайчики у гайку,
На сніжку біленькому, на сніжку.
Вибивали лапками гопака,
Хоч мела хурделиця
Ще й яка.
Гарно побігайчики
Стриб та скік –
Зустрічали зайчики
Новий Рік.
(Л. Куліш-Зіньків)
***
Сніг всміхається – Різдво.
Я радію й тато.
Несемо ми з ним удвох
Дідуха до хати.
Наш дідух – із жита сніп.
Зв’язаний з обжинків.
Є він в хаті – буде хліб,
Будуть добрі вчинки.
(В. Слапчук)
Вірші про зиму для дошкільнят (4-5 років)
Різдво починається, день усміхається,
Пташка на гілці калини гойдається.
Діти все ходять колядки співають,
То святкувати Різдво починають.
Янголи землю зі святом вітають,
Разом із дітьми колядки співають.
А коли землю всю ніч огортає,
Янголи в небі ще довго співають.
(О. Наконечна)
***
На столі — свята вечеря.
Вся родина — за столом.
Відчиняє ангел двері
Позолоченим крилом.
Благу вість нам сповіщає
Про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,
Гріє душу доброта.
Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
З білим ангелом летить
(Н. Гуменюк)
***
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
(В. Кленц)
***
Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої полотна —
на завіску для вікна,
на хустину й укривало —
мало — мало — мало — мало —
сніг іде — іде — іде —
а вона пряде й пряде…
(Л. Костенко)
***
На Різдво горить ялинка,
Свічечки блищать…
Дітки бігають круг неї,
Ніжки тупотять.
Дід Мороз прийшов у хату
І поклав мішок,
А в мішку всього багато
Для малих діток.
Стали діти розбирати,
Рвуть мішок із рук…
Зацікавивсь і спустився
Над мішком павук.
(О. Олесь)
***
За віконцем зимонька
Снігу намітає,
А дитяче серденько
В мріях завмирає.
Бо, либонь, опівночі
Дід Мороз зайде.
Купу подаруночків
Під гілки складе!
Тож в чеканні солодко
Серце завмирає,
Дитинча замріяне
Дивини чекає…
(С. Гордієнко)
Вірші про зиму для дітей 6-7 років
В лісі випав білий сніг,
Наступає новий Рік.
Стали думати звірята,
Як зустріти добре свято.
— Ось ялинка зелененька,
Ні велика, ні маленька.
Ми прикрасимо її,
Заспіваємо пісні.
Білка принесла горішки,
Їжачок гриби та шишки,
Ведмежатко — пряники
Та смачні медяники.
Дятли, снігурі й синиці
Посідали на ялинці.
І сказали: «Пишну хвою
Ми прикрасимо собою».
Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла!
(В. Паронова )
***
Скатертина біла-біла,
Як м’яка пушинка,
У безмежжі закрутила
Різьблені сніжинки.
Кришталевий ліс завмер,
Блискітками сяє —
Іще зранку й дотепер
Дивини чекає!
І ялинка, вся зелена,
В біле хутро вбралась,
Мов на зустріч наречена
З дружками зібралась!
У цей час в безмежнім небі
Зірка запалала.
І зійшлися всі в оселю,
Бо Різдво настало!
(С. Гордієнко)
***
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї.
І стали біля неба як стояли.
Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоко,
Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов’ї маліли, як морельки,
А Київ, мов скажений, цілував
В степах село чиєсь, чуже, маленьке.
Що я з тобою ще одні сніги
Зимує на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам’ять наша – мак в колисці.
(Микола Вінграновський)
***
Сніги упали свіжі,
Прослався білий шлях,—
Візьму я бистрі лижі,
Полину наче птах.
Засніжена дорога
Зникає десь у млі —
Коли б летіти змога
На голубі шпилі.
В далеку Верховину,
Що мріє у півсні,
У тиху полонину,
В Карпати чарівні!
(Марійка Підгірянка)
Вірші про зиму для дітей 8-9 років
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
Їй, певно, сняться повні жмені груш.
Їй сняться хмари і липневі грози,
Чиясь душа, прозора, при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.
Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.
І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
Все згадує себе в свою найкращу пору.
І стежка, по якій вже тільки сніг іде…
(Ліна Костенко)
***
Сніг приліг на землю льольо,
Притуливсь до тебе я,
І гойднулась біля болю
Новорічна ніч твоя…
Йди додому, старший болю,
І малому накажи:
Не дивиться нам ніколи
По той бік, де ніч лежить.
Може бути, що й не буде
Того щастячка і нам,
Але тепло пахне грудень
Молодим своїм снігам…
Ти б сказала: не змерзає
Ні мороз, ні заячня,
І душа твоя не знає,
Де твоя, а де моя…
Спи і слухай: вітер шаста
То в діброви, то з дібров…
З Новим роком, з новим щастям
Вас, гіркото, вас, любов!
(Микола Вінграновський)
***
Новину сьогодні зранку
День вчорашній нам приніс:
Білі стріхи, білі призьби,
Біле поле, білий ліс.
Ліс стоїть такий поважний,
Мов дідусь сарий та сивий.
Погляда на шлях широкий,
На просторі білі ниви.
Темні сосни та ялини
Простягли далеко віти
І поблискують на сонці,
Снігом-інеєм укриті.
З-між дерев не обізветься
Ні звірина, ані птаство, —
Та кортить санчата взяти
І піти в зимове царство.
Там бадьорістю подихать,
Побродити білим шляхом
Чи із пагорба спуститись,
Пролетіти бистрим птахом!
А опісля в теплу хату
З мандрування повертатись —
І мамусі любій-милій
Всі пригоди розказати.
(Олена Пчілка)
***
Білесенькі сніжиночки,
Вродились ми з води;
Легенькі, як пушиночки,
Спустилися сюди.
Ми хмарою носилися
Від подиху зими,
І весело крутилися
Метелицею ми.
Тепер ми хочем спатоньки,
Як дітоньки малі.
І линемо до матінки —
До любої землі.
Матуся наша рідная
Холодна і суха,
Бо дуже змерзла, бідная,
Вона без кожуха.
Отож її нагріємо,
Устелимо сніжком.
Мов ковдрою, накриємо
Легесеньким пушком.
Нехай зимою злючою
Вона спочине в сні,
Щоб зеленню пахучою
Прибратись навесні.
Щоб з ниви колосистої
Був добрий урожай, —
То й долі променистої
Зазнає рідний край!
(Микола Вороний)
Вірші про зиму для дітей 10-11 років
Синій дим защемив
Сиву лапу в комині.
Навпростець — до зими,
Треба за село мені!
Обертає залюбки
Колесо із воза
На жердині саночки
Дідуся Мороза.
Розбігаються — раз-два! —
Й летимо по колу:
Бородаті дерева,
Галаслива школа.
Летимо — ні гу-гу! —
Наче хуртовина.
Вигинається в дугу
Радіус жердини.
По дотичній до зими
Стріхи мчать солом’яні.
Вовчий хвіст защемив
Сиву лапу в комині…
Гей, весела карусель,
Щоки полум’яні,
Де бурульки карамель
Прохолодно тане!
Прикипіло до санчат
Дитинча кирпате…
Я стою — сани мчать,
Як їх наздогнати?
(Віктор Лазарук)
***
Що за чудовая днина,
Сніг наче срібло блищить!
Вийшов веселий хлопчина,
Швидко з санками біжить.
Ох, ті санки-ґринджолята!
Коней не треба до них:
Роблять їх мудро хлоп’ята,
Треба прудких тільки ніг!
Сам у санки упряжешся,
Вже ж не яка там вага!
Стежкою хутко женешся,
Всякий тебе оббіга!
Ось вона й гірка маленька, —
Ой як униз я спущусь!
Наче та пташка швиденька.
Долі умить опинюсь.
Нуте лишень, хто зручніший?
Швидше которе збіжить?
Кепсько, — мороз все лютіший,
Носик з морозу щемить.
Ет, що там носик, — дурниця! —
Ніжки щемлять, — от біда!..
Скинулась десь рукавиця,
Шпари заходять, — шкода!..
Ей, чи ж морозу боятись —
Та отаким козакам?!
Нуте у сніжки гуляти,
Треба зогрітися нам!
Ой, чи заходить вже сонце?..
Пізня така вже пора?..
Стукають мама в віконце,
Треба рушать до двора!
(Олена Пчілка)
***
Отакої!
По снігові
лижви
Ідуть,
а на них
нікого
нема!
Стою,
дивлюсь,
а лижви як загукають:
— А хто ж оце ґави лове?
А хто ж оце ґави лове?
Пильнуй!..
— Даруйте,
шановні лижви,
але Ви —
розмовляєте?
— Та певне, та певне.
Я ж Кіт-Воркіт.
— Так тебе ж не видно!
— А мені Д3ід Мороз
шапку-невидимку, мур-мур,
подарували.
(Георгій Люлько)
***
Хтось тупцює на горищі,
Тужно в комині гуде.
То заплаче, то засвище,
Аж мороз по тілу йде.
Затуля сестричка вуха,
Бо іще мала вона.
Я ж набрав у груди духу,
Підступаю до вікна.
А мороз шибки вже лиже.
Зрозумів я, в чім тут річ!
— Гей, бери, сестричко, лижі,
Їдь із лавиці на піч!
А сестриця каже слізно:
— Добре знаю вже й сама:
То до комина залізли
Грітись вітер і зима.
(Володимир Ладижець)
Вірші про зиму для підлітків і дорослих
“Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?” —
В неньки спитала дитина.
“Ні, не кожна, — одказує мати, —
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, —
Ще зосталась пташина маленька”.
“Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?”
“Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної,
Жде, що знову прилине весна”.
“Мамо! Ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, —
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач — розспівалися як!”
“Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживу шукати”.
“Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!”
“Спів пташині потіха одна, —
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна”.
(Леся Українка)
***
Вже північ двері відчиня.
Подався місяць у неділю.
Прибігло в нічку чортеня,
Щоби позичити надію
Оту, що завтра буде сніг,
І забіжать в село зайчата,
І буде сіном пригощати
Звірят старенький оборіг.
…Вже нічка двері зачиня,
Придибав місяць у неділю.
Заснуло в сіні чортеня,
У сні цілуючи надію.
(Михайло Левицький)
***
Зимове слово — сніг,
Зимове слово — білий
З’єднались, і навкруг
Сніжинки полетіли.
Зимове слово лід,
І ковзанка, і шуба.
Зимове слово піч,
Пальто, мороз і груба.
І лижі, й ковзани,
І теплі рукавички.
Зимові є пташки —
Це снігурі й синички.
А ще зимові є
Дві дівчинки Оксани,
Бо в їхніх іменах
Від нас сховались … сани.
(Надія Кир’ян)
***
Дecь зaтpимaлacь Зимa,
Снігу білoгo нeмa.
Хoчeтьcя з гopи нa лижaх,
І нa pічку з кoвзaнaми…
Мoжe, paзoм вcім пoчaти
Нaм перини вибивaти?
Мoжe, нaм пoдушки тpeбa
Гeть уcі пopoзpізaти?
От тoді Зимa швидeнькo
Пpилeтить, щoб пoдивитиcь:
Щo ж кpужляє тaм білeнькe,
І пухнacтe, і мякeнькe.
І здивуєтьcя Зимa:
Сніг вжe є —
мeнe ж нeмa!
