На Житомирщині визначили п’ятьох лауреатів премії імені Лесі Українки 2026 року

Вірші, написані під час війни, живопис із житомирськими мотивами, академічний хоровий спів, десятки благодійних концертів та популяризація спадщини Лесі Українки — цього року обласна премія об’єднала дуже різних представників культури Житомирщини.

14 та 16 липня відбулися засідання журі літературно-мистецької премії імені Лесі Українки. Як повідомила Житомирська обласна військова адміністрація, на конкурс подали 12 заявок, а переможців визначили у чотирьох номінаціях.

Загалом звання лауреата отримали п’ятеро претендентів. Це сталося тому, що у номінації «Музична культура та виконавська майстерність» журі відзначило двох учасників.

Хто став лауреатом премії у 2026 році

У номінації «Література» перемогла Ольга Бортнікова — письменниця, журналістка та членкиня Житомирської обласної організації Національної спілки письменників України.

Ольга Бортнікова є авторкою шести книг. У її доробку — поезія, проза, новели та тексти, народжені після початку повномасштабної війни. Письменниця розповідала, що окремі твори писала в укриттях. Серед них — колискова для доньки, вірш «Янголи в підвалі» та поезія «Мені наснилось небо без війни», яка згодом стала піснею.

Лауреатом у номінації «Образотворче мистецтво» став Петро Богомаз — житомирський художник-живописець, графік і член обласної організації Національної спілки художників України.

Митець працює у Житомирі з початку 1980-х років. У його доробку — живописні, графічні та монументальні роботи, пейзажі, офорти й символічні композиції. Навесні 2026 року в Житомирському обласному краєзнавчому музеї відбулася ювілейна виставка Петра Богомаза «Світло віри», що охопила понад три десятиліття його творчості.

У номінації «Музична культура та виконавська майстерність» відзначили Іллю Герегу — артиста академічної хорової капели «Орея» Житомирської обласної філармонії імені Святослава Ріхтера.

Капелу «Орея» створили у 1986 році. За інформацією філармонії, колектив здобув дев’ять Гран-прі та понад 40 перших місць на міжнародних хорових конкурсах. «Орея» виконує духовну, народну й сучасну музику, представляючи українське хорове мистецтво в Україні та за кордоном.

Другим лауреатом у музичній номінації став мистецько-волонтерський колектив «АКАДЕМІЯ UA», яким керує Марія Кучер.

Колектив виник після початку повномасштабної війни та поєднав концертну діяльність зі збором коштів для військових. Ще протягом першого періоду роботи учасники провели понад 70 благодійних концертів у громадах Житомирщини й зібрали близько 670 тисяч гривень для Збройних сил України.

У номінації «Дослідження і промоція творчої спадщини Лесі Українки» переміг Олександр Широкопояс — начальник управління культури і туризму Звягельської міської ради.

Звягель посідає особливе місце у збереженні спадщини поетеси: Леся Українка народилася тут 25 лютого 1871 року. У місті працює літературно-меморіальний музей, музей родини Косачів-Драгоманових та проходить міжнародне свято літератури і мистецтв «Лесині джерела».

Раніше Субота Онлайн публікувала програму фестивалю «Лесині джерела» у Звягелі, до якої входили книжковий ярмарок, виставки, наукові й літературні події та вручення обласної премії.

Для чого заснували премію

Обласну літературно-мистецьку премію імені Лесі Українки заснувало управління культури та туризму Житомирщини. Її мета — вшанування пам’яті поетеси, популяризація її творчої спадщини та підтримка сучасних представників літератури й мистецтва.

Премію присуджують у чотирьох напрямах:

• література;
• образотворче мистецтво;
• музична культура та виконавська майстерність;
• дослідження і промоція творчої спадщини Лесі Українки.

Обласну відзнаку не варто плутати з Премією Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки. Урядова премія має всеукраїнський статус і присуджується за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Житомирська ж премія є регіональною і має інший перелік номінацій.

У 2025 році лауреатами обласної премії стали, зокрема, письменник із Коростеня Віктор Васильчук та Поліський академічний ансамбль пісні й танцю «Льонок» імені Івана Сльоти.