Поліцейські Вінниччини розслідують трагічний інцидент, який стався 23 липня у райцентрі Іллінці. Просто серед білого дня бджолиний рій напав на перехожих. Це сталося через недбалість місцевого пасічника — з його трактора впав вулик, а він поїхав собі далі… В результаті шестеро людей опинилися в лікарні, а 55-річний Олександр Стрихар помер внаслідок анафілактичного шоку ще до приїзду медиків. Його рідні та близькі вимагають суворого покарання винуватцю й не погоджуються із трактуванням «нещасний випадок».
«Шокує те, що сам бджоляр був у захисному костюмі. Відповідно, він чудово усвідомлював, що робить і наскільки то небезпечно»
– Надзвичайно боляче розповідати про тата в минулому часу, осиротів наш дім, мама ледь тримається на медикаментах, тому що він помер в неї на очах, — розповів «ФАКТАМ» син загиблого Іван Стрихар. — Мій тато Олександр Іванович був будівельником, шанованою людиною в Іллінцях. З покійним дідусем будував будинки від фундаменту і до моменту встановлення меблів, чим був і цінним для людей, так як не потрібно було шукати електриків, сантехніків чи монтажерів вікон. Це все він робив сам. Крім роботи, дуже любили з мамою займатись овочівництвом — вирощування помідор, огірків, картоплі, капусти, баклажанів, болгарських перців, полуниці, малини, ожини. Планували зробити теплицю для вирощування полуниці, тепер її зроблю я, в пам’ять про нього, для мами. Хоч і живу зараз у Києві, але знайду час, бо це святе!
23 липня, пригадує син, батько як завше повертався велосипедом зі свого будинку на вулицю Соборну до батьківської хати, де, на той момент перебувала дружина.
– По дорозі потрапив в епіцентр подій, на пасічника, який вдень вирішив перевезти бджіл населеним пунктом! Тато отримав дуже багато укусів і чим скоріше поїхав додому до мами. По приїзду батько, зі слів мами, був опухлим, став нерозбірливо кричати про бджоли, намагався дійди до хати, але вже дуже хитався, кроки давались складно. В останні хвилини він ще побіг до ванної кімнати, бідолашний, думав за допомогою води хоч якось знеболити себе, адже це страшно уявити, як він мучився. Мама негайно визвала швидку допомогу і побігла до сусідів, які є медичними працівниками, чоловік — педіатр, а жінка — медична сестра. Вони і надавали першу медичну допомогу тату. Жінка вколола дексометазон, а її чоловік робив штучне дихання і масаж серця. По приїзду швидкої лікар-сусід Атаманюк разом із медиками за допомогою дефібрилятора пробували запустити серце, але, на жаль, дива не сталось.
Пасічник Василь Янчук, через якого помер мій тато, дзвонив до нас того ж вечора, пропонував кошти, але ми відмовились. А далі сказав, що готовий прийти до нас, щоб ми йому в серце ніж встромили. Мабуть, подумав, що ми так само відносимось до людського життя, як і він сам.
Іван Стрихар перераховує численні порушення, яких допустився бджоляр. В першу чергу, додає він, пасіку не можна перевозити в денну пору, а вулики були не закріплені.
– Кришки на них не зафіксовані і платформа без бортів була, про що, як стверджує пасічник, він знав. Перші жертви укусів бджіл були задовго до зустрічі мого батька з цим чоловіком. І навіть перші жертви укусів, свідки, які кричали чоловіку зупинитись, ніяк не вплинули на нього. Зупинився він лише тоді, коли з відкритої платформи його причепа падали рамки. А зупинила поліція бджоляра тоді, коли він майже доїхав до місця призначення. Почувши від поліції про скоєне, найперше, що він сказав: «Помолюся за всіх у Бога». Але навіть це не головне. Шокує те, що сам бджоляр був у захисному костюмі. Відповідно, він чудово усвідомлював, що робить і наскільки то небезпечно. Тому його спроби відбілити себе виглядають абсурдними.
«Пасічник Василь Янчук сказав, що готовий прийти до нас, щоб ми йому в серце ніж встромили»
Сам бджоляр Василь Янчук заявив, що того дня віз пасіку на поле із соняшниками.
– Життя людини не повернеш, вину визнаю. Нехай ті, хто хочуть займатись бджолами, перевозять їх вночі. Бо моя кар’єра тепер з ними завершилась. Як буде покупець, продам вулики, — каже він. — До перевезення бджіл готувався. Хотів виїхати о п’ятій ранку, втім, час не розрахував. Тому десь виїхав о дев’ятій ранку. Віз вулики трактором з причепом, поруч у кабіні був помічник. Ми зняли маски з обличчя, адже були впевнені, що закріпили вулики добре. Але дороги в нас жахливі. Тому причіп затрусило в одній з ям так, що відкрилась кришка. Тому спинився і обтягнув вулик плівкою, поїхав далі. А потім мені подзвонили з поліції, заявили, що я тікаю. Я просто хотів далі поїхати з місця, щоби ще більше комах не вилетіло.
За фактом смерті Олександра Стрихара наразі розпочато кримінальне провадження за статтею Кримінального кодексу України «Умисне вбивство» з позначкою «нещасний випадок». Поки що підозру нікому не оголошували.
– Під час руху трактора, яким керував місцевий житель, що перевозив власну пасіку, один з вуликів випав із причепу, відкрився і з нього вилетів рій бджіл. Вони покусали місцевих, — повідомила речниця ГУНП у Вінницькій області Заріна Маєвська. — 55-річний чоловік загинув на місці, ще шістьох людей — госпіталізували. Остаточну кваліфікацію цій справі нададуть після проведення слідчих дій.
Проте згорьовані рідні загиблого чоловіка зазначають — враховуючи всі порушення, а також поведінку пасічника під час перевезення бджіл, вони домагатимуться в суді покарання згідно чинного законодавства, так як не вважають цю трагедію нещасним випадком.