Гарячі новини

«Мовчить понуро листопад»: Олександр Врублівський написав вірш про осінню тишу у Житомирі

«Мовчить понуро листопад»: Олександр Врублівський написав вірш про осінню тишу у Житомирі
ПІДПИШІТЬСЯ НА НАС В GOOGLE
ДОДАТИ ЗАРАЗ

Паморозь на гілках, холодне листя під ногами й тиша, яку може порушити навіть хрускіт гілки. Таку картину останніх днів осені змалював у своєму вірші Олександр Врублівський.

У цих рядках листопад постає часом спогадів, самотності та очікування зими. Звичайні деталі ранкового саду поступово переходять у роздуми про пережиті втрати.

Реклама

«Ранкові сутінки люблю» — Олександр Врублівський

Ранкові сутінки люблю
І загортаюся у листя.
На гілці крапля кришталю
Замерзла вдосвіта. Не спиться…

Як гілка хрусне на землі
І налякає сонне віття,
То я почую передзвін,
Але це згодом, буде після…

Сивіє паморозь легка.
Від прохолоди повні груди.
Самотня тиша, дощ зі скла
В пейзажах саду, вулиць, всюди…

Мовчить понуро листопад.
Останні дні перед зимою
Від меланхолії і втрат
Сильніше вітром б’ють у скроню…

Автор — Олександр Врублівський.

Реклама

Тема тиші й втрат звучить і в іншій поетичній публікації Суботи Онлайн — вірші Олі Більчук «Зникають села з карти України», присвяченому селам, що поступово порожніють.

«Зникають села з карти України»: поезія про біль і надію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«Зникають села з карти України»: поезія про біль і надію
Поезія Олі Більчук про покинуті хати, самотність сіл та спогади, які залишаються.

Хочете більше цікавих новин і корисних матеріалів?

Підписуйтеся на Суботу Онлайн у Telegram або Facebook.

Реклама
Реклама

Схожі матеріали

Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Реклама

Популярні новини

Реклама