19 серпня своє професійне свято відзначають представники найсолодшої професії. День пасічника — професійне свято бджолярів — в Україні почали відзначати з 1997 року.
24-річного жителя с.Старих Вороб’їв Малинської громади Коростенського району Романа Тимошенка в літній період можна зустріти лише на власній пасіці. В затінку пахучої липи й старої груші-дички журналісту «Суботи» вдалося зустрітися з молодим бджолярем і поговорити про нелегку роботу пасічника, здобутки, перший упійманий рій, ефект від апітерапії, Інтернет-магазин із реалізації смачної продукції, головні життєві девізи й бачення ситуації в країні.
— Бджоли тримати не в холодку лежати, — жартує, цитуючи народне прислів’я Роман Олександрович. – Та й я змалечку люблю працювати, бо в селі без цього ніяк.
— Розкажіть трішки про себе…
— Я родом із с.Старих Вороб’їв, закінчив Нововороб’ївську школу, затим – Немішаївський агротехнічний коледж за спеціальністю «Технолог по переробці продукції тваринництва». Нині є студентом НУБІПу.
— А коли зайнялися бджільництвом? Хто цьому посприяв?
— У нашій родині бджолярів не має. Допомагає трішки мені в цій справі лише мій дідусь Василь Миколайович Бушма. Реалізовувати продукцію за допомогою мережі Інстаграм – сестра Світлана Алексєєва. Вона готує смачні страви з меду, додаючи в нього наприклад горішки тощо.
Все почалося з того, коли наш куратор у коледжі Ігор Васильович Ведмідь показав якось мені власну пасіку. Читав він і курс «Бджільництва» у коледжі. З того часу я по-справжньому загорівся цією справою. І вирішив почати нею займатися серйозно. Перед тим, як мав їхати на практику у Чернігів, домовився про те, що мені подарує рій один із місцевих пасічників. По крупинкам черпав інформацію по догляду й утриманню бджіл у досвідчених пасічників-земляків – колишнього лісника Василя Івановича Олексієнка з с.Нової Рутвянки. Свій перший рій, що складався із двох сімей мені віддав 87-річний нині вже покійний бджоляр із с.Старих Вороб’їв Олександр Олександрович Олексієнко. І з того часу, я почав потихеньку самостійно доглядати, консультуватись, читати в Інтернеті, фаховій літературі про те, як краще доглядати за бджолами.
— Скільки доглядаєте бджолосімей, хто допоміг із першим роєм?
— Нині я утримую 40 бджолосімей породи «Українська степова». Стаціонарну пасіку розмістив у Старих Вороб’ях та Студні. В середньому з пасіки у відповідальний сезон медозбору отримую близько 200 літрів смачного й корисного меду. 10-15 літрів маю з вулика, але всі ці цифри приблизні, бо все залежить від того, яким видався рік, погодні умови, як працюють бджоли тощо. Тут не варто забувати народне прислів’я: «Маленькі бджоли людину великому розуму вчать».
— Вулики самі майструєте?
— Взагалі, я жодних особливих правил у роботі з трудолюбивими комахами не застосовую. Все звично й традиційно, як у всіх пасічників-професіоналів. Надаю перевагу 16-ти рамочним вуликам з магазинною наставкою, маю ще й оглядові вулики під склом. Маю і вулик, виготовлений у формі млина, гарно розфарбований різними фарбами. Своєрідною «родзинкою» є два старовинні вулики виготовлені з дуба у формі колоди. Один із них також під склом. Ще до війни спланував побудувати собі ще й апібудиночок, що є дуже корисним і має неабиякі лікувальні властивості (апітерапія). Цього року я втілив у життя і цю мрію, бо війна, звісно, внесла корективи в наше життя, але життя продовжується і варто жити й планувати далі. Структуру такого будиночку, що виготовив із соснових дощок почерпнув у мережі Інтернет, дещо придумав і сам. Маю і в будиночку оглядовий вулик під склом. Коли втомлююсь, то лягаю на лежак, випрямляю спину й можу інколи навіть і сам заснути… Постійний гул бджіл надзвичайно ворожить, чарує, надає сил і впевненості в собі. Приходять подивитися й полежати до апібудиночку й односельці.
— А яка користь від сну в апібудиночку?
— Сон на вуликах – порівняно новий метод в апітерапії, що практикується останні 20-30 років. Вулики як такі з’явилися в першій половині 19 століття, коли відомий український бджоляр, засновник рамкового вулика Петро Іванович Прокопович вигадав і побудував перший рамковий вулик – це було в 1814 році. До того бджіл поміщали в колодах і бортах, а на них лежали, і тим більше спали. Але ж ви розумієте, що такий «сервіс» тоді був дуже незручним і навіть неможливим. Апібудиночок – це спеціальна споруда, що дозволяє в затишних умовах приймати процедуру апітерапії – людина знаходиться всередині будиночка і лежить на лежанці, яка розташована безпосередньо над вуликом (іноді лежанкою служать безпосередньо дахи вуликів), а льотки для бджіл знаходяться зовні – тобто, людина безпосередньо з бджолами не контактує. У апібудиночку дія на людину відбувається, за рахунок впливу біополя бджоли – і кожної особини, і всіх бджіл разом. Вібрації бджіл позитивно впливають на організм людини – стабілізується кров’яний тиск, знімається стрес, поліпшуються процеси обміну речовин і т.п. Люди швидко розслабляються, проходять головні болі, після сну на вуликах почувають себе енергійними і відпочилими. Найкраще апі-будиночок використовувати з травня по вересень, коли у вулику налічується до 50 тисяч бджіл, йде постійний літ бджіл, приплив нектару, випаровування вологи, розплід у великій кількості вимагає годування і вироблення всіх продуктів. Тому бджоли активні, вони випаровують вологу, вібрують тілом і крильцями, стоїть гучний гул. Всі ці звуки і запахи від бджолопродуктів потрапляють в апібудиночок.
Повітря, наповнене бджолами, багате квітковим нектаром і прополісом.
Коли людина вдихає таку суміш, здійснюється якісна і ефективна чистка дихальної системи.
Терапія ефективна при ГРЗ, бронхіті, а також кашлі.
Подібний вулик лікує:
- безпліддя і проблеми репродуктивної системи;
- хвороби травної системи;
- серцево-судинні недуги.
Він допомагає в процесі післяопераційної реабілітації та при порушенні повноцінного обміну речовин.
Подібний вулик протипоказано застосовувати в наступних випадках:
- наявність алкоголю в крові;
- будь-яку недугу в стадії загострення;
- застосування медикаментозних препаратів;
- наявність алергічної реакції на медову продукцію і пилок.
Перед проведенням процедури лікування фахівці радять надіти універсальний головний убір, який запобіжить проникненню бджіл у волосся людини.
Категорично забороняється використовувати будь-яку парфумерію, так як запахи лякають бджіл, а також викликають агресію.
Все частіше ця продукція застосовується для боротьби з онкологією.
Завдяки особливим технологіям і функцій вуликів здійснюється відновлення старих клітин, що призводить до посилення діяльності нових клітин.
Такий вулик із бджолами, де їх нараховується близько 50 тис. штук допомагає в зміцненні імунної системи, а також активно впливає на людське біополе.
Комах розміщують в чотирьох вуликах. Два вулика встановлюють так, щоб вийшов спеціальний лежак.
Повітря всередині приміщення просочене бджільницькою продукцією, що виділяють бджоли (пилок, мед, прополіс, а також віск).
Людина лягає на лежак, щоб вільно дихати. При постійному шумі комах у людини спостерігається підвищений настрій, легкий подих, відсутність безсоння і головного болю.
— А який ваш графік роботи біля вуликів?
— Влітку, коли на вулиці дуже спекотно й млосно, я намагаюся обходити свої бджолині володіння або рано-вранці, або ж увечері. Роботи, повірте, на пасіці чимало: підгодівля комах, перевірити чи є вода, розширити сім’ї, слідкувати за шкідниками, ловити рої, що можуть інколи втекти, вчасно викачувати мед, слідкувати, щоб не внадились у звичну роботу бджіл шкідники – сарна, шершні, оси тощо.
Мед натуральний, жодних домішок не роблю. Тому цей смачний продукт охоче купують мої односельці, також ним смакують любителі меду і в Рівному, Києві, Малині, Львові, Житомирі…
— Я зараз переважну більшість часу проводжу на пасіці, бо, як каже мій дідусь: «Коли літо погожим буває, мед у вуликах прибуває» або «У бджільництві випустиш день – втратиш рік». Тому в цій справі немає жодного відпочинку, бо постійно потрібно бути в курсі справи й уважно контролювати увесь цей процес і стан комах. Бджоли самі дуже трудолюбиві, а тому й люблять таких і господарів. Намагаюсь не відставити від своїх годувальниць, це заняття мені дуже подобається, і надихає.
Богдан ЛІСОВСЬКИЙ
Фото автора
