Коли говоримо про відомих українок, найчастіше згадуємо Лесю Українку, Соломію Крушельницьку чи Ліну Костенко. Але якщо зазирнути трохи глибше в історію, список буде значно довшим. Серед наших землячок були королеви, лікарки, науковиці, художниці, оперні співачки. Деякі з них жили сотні років тому, але їхні імена й досі можна зустріти у французьких архівах, європейських музеях, на афішах найвідоміших театрів і навіть на карті зоряного неба.
І найцікавіше — майже нікому з них успіх не дістався легко.
Княгиня Ольга — жінка, яка правила Києвом
Княгиню Ольгу ми пам’ятаємо ще зі шкільних підручників. Найчастіше — через страшну історію її помсти деревлянам за смерть чоловіка, князя Ігоря.
Але Ольга була не лише героїнею літописних легенд. Після загибелі Ігоря вона фактично взяла владу у свої руки, адже їхній син Святослав був ще дитиною.
Для Х століття жінка на чолі такої великої держави — вже надзвичайна історія. Ольга провела важливі зміни у зборі данини, зміцнила князівську владу, багато займалася державними справами.
Вона також прийняла християнство задовго до офіційного хрещення Русі. Саме тому згодом княгиню Ольгу канонізували.
Анна Ярославна — з Києва на французький престол
Донька Ярослава Мудрого Анна народилася в Києві, але більшу частину свого дорослого життя провела дуже далеко від батьківщини.
У 1051 році вона стала дружиною французького короля Генріха І і королевою Франції.
У королівській родині народився майбутній французький король Філіп І. Після смерті чоловіка Анна залишалася впливовою при дворі та брала участь у державних справах.
До наших днів збереглися документи з її підписом. Для жінки XI століття це неабияка рідкість.
А ще сама історія Анни добре показує, наскільки тісними були зв’язки Київської Русі з Європою. Донька київського князя не просто поїхала до далекої країни — вона стала французькою королевою.
Роксолана — шлях від полону до султанського палацу
Про Роксолану написано стільки книжок і знято стільки серіалів, що сьогодні вже непросто відділити правду від красивих легенд.
Достеменно невідомо навіть її ім’я при народженні. Вважається, що вона походила з українських земель і потрапила до Османської імперії після татарського нападу.
У гаремі султана Сулеймана вона отримала ім’я Гюррем.
Її доля була зовсім не типовою. Сулейман не лише зробив Гюррем своєю фавориткою, а й офіційно одружився з нею, що для османської династії того часу було незвичним.
Згодом вона стала однією з найвпливовіших жінок при дворі. Листувалася з правителями інших держав, займалася благодійністю, будувала мечеті, лікарні та притулки.
Із полонянки вона перетворилася на жінку, з думкою якої рахувався один із наймогутніших правителів тогочасного світу.
Леся Українка — набагато більше, ніж портрет зі шкільного кабінету
Леся Українка народилася 1871 року в Новограді-Волинському, нині Звягелі.
У дитинстві вона тяжко захворіла на туберкульоз кісток і багато років змушена була лікуватися. Але коли читаєш її біографію, важко назвати цю жінку слабкою.
Вона знала багато мов, перекладала європейських авторів, писала поезію, прозу і драматичні твори.
Її життя було сповнене подорожей, лікування, роботи, кохання і втрат.
Особливе місце в її долі посідав Сергій Мержинський. Коли він тяжко захворів, Леся приїхала до нього в Мінськ і залишалася поруч до самої смерті. Саме в ті драматичні дні вона за одну ніч написала поему «Одержима».
Леся Українка померла 1 серпня 1913 року. Їй було лише 42 роки.
Леся Українка: про що не пишуть у підручниках
Якою була Леся Українка поза звичним шкільним образом — про її родину, подорожі, мови та переконання.
Софія Окуневська — коли жінкам казали «не можна»
У ХІХ столітті бажання жінки стати лікарем могло здаватися майже зухвалістю.
Софія Окуневська не лише захотіла — вона це зробила.
Через те, що жінок тоді неохоче приймали до університетів Австро-Угорщини, медичну освіту Софія здобула у Швейцарії. Після навчання довелося ще довго боротися за право працювати за фахом.
Окуневська стала однією з перших українських жінок із повною університетською медичною освітою. Працювала лікаркою, займалася гінекологією, використовувала новітні для свого часу методи лікування.
Її історія сьогодні здається особливо дивною: людина вже мала диплом лікаря, але ще мусила доводити, що жінка взагалі має право лікувати людей.
Соломія Крушельницька — українка, якій аплодував світ
На початку ХХ століття її ім’я знали в Італії, Франції, Польщі, Аргентині та багатьох інших країнах.
Соломія Крушельницька виступала на найкращих оперних сценах світу і співала разом із найвідомішими артистами свого часу.
Особливо знаменитою стала історія з оперою Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй».
Перша постановка в міланському театрі «Ла Скала» провалилася. Пуччіні переробив оперу, і вже за кілька місяців її знову поставили — цього разу з Крушельницькою в головній ролі.
І цього разу був тріумф.
Сьогодні «Мадам Баттерфляй» — одна з найвідоміших опер світу. А в історії її успіху назавжди залишилося ім’я української співачки.
Катерина Білокур — художниця із села, яку побачив Париж
Катерина Білокур народилася в селі Богданівка на Київщині. Професійної художньої освіти вона так і не отримала.
Рідні довго не розуміли її захоплення малюванням. Фарби й пензлі були розкішшю, тому на початку Катерина малювала тим, що могла знайти.
Найбільше вона любила квіти.
На її картинах вони перетворювалися на цілі світи — неймовірно яскраві й водночас дуже точні.
У 1954 році роботи Білокур представили на міжнародній виставці в Парижі. Саме з тією виставкою пов’язують відому історію про те, як її картинами захоплювався Пабло Пікассо.
Для самоучки з українського села це був шлях, у який важко було б повірити навіть їй самій у молодості.
Олена Казимирчак-Полонська — українка, чиє ім’я опинилося в космосі
Про неї широкому загалу відомо значно менше, ніж про Лесю Українку чи Крушельницьку.
І дарма.
Олена Казимирчак-Полонська була астрономкою і досліджувала рух комет. Особливо її цікавило, як великі планети впливають на їхні орбіти.
Її роботи високо оцінювали науковці, а 1978 року ім’я Полонської отримав астероїд №2006.
Тож прізвище української дослідниці сьогодні буквально є на карті Сонячної системи.
Євгенія Мірошниченко — голос, який неможливо було сплутати
Євгенія Мірошниченко багато років була однією з головних зірок української опери.
Її називали власницею унікального колоратурного сопрано. Вона співала найскладніші оперні партії, стажувалася в знаменитому театрі «Ла Скала» у Мілані й виступала за кордоном.
Проте Мірошниченко не залишила Україну заради світової кар’єри. Багато років вона була солісткою Київської опери.
А пізніше передавала свій досвід молодим співакам уже як викладачка.
Ліна Костенко — коли мовчання теж стає позицією
Ліна Костенко належить до покоління українських шістдесятників.
У радянські часи її твори неодноразово забороняли друкувати. Деякі книжки роками лежали у видавництвах і так і не доходили до читача.
Вона могла погодитися на компроміс. Не погодилася.
Після тривалої перерви Костенко повернулася в літературу, а її «Маруся Чурай», «Берестечко» та поезії стали книжками, які читають уже кілька поколінь українців.
Її голос завжди був особливим — без бажання сподобатися всім і без зайвих пояснень.
Ці жінки жили в різні часи й мали зовсім різні долі. Княгиня, королева, полонянка, поетеса, лікарка, художниця, астрономка, співачки.
Але в кожній із цих історій є щось дуже знайоме: людині кажуть, що вона не зможе, що так не заведено, що місце вже визначене.
І вона все одно робить по-своєму.
Мабуть, саме тому про них пам’ятають через десятки й навіть сотні років.
Хочете читати більше пояснювальних матеріалів про світ, людей, віру, науку та суспільство?
Підписуйтеся на Telegram-канал Субота Онлайн або стежте за нами у Facebook. Обираємо теми, які справді змушують замислитися.
