Один зі способів творення сучасних прізвищ — суфіксальний. За підрахунками мовознавця Юліана Редька, на Житомирщині найбільше прізвищ із суфіксами -ук/-юк і -чук — 33,5%, удвічі менше із суфіксом -енк-о — 15,75%. Ось чому поширеними є такі антропоніми, як Бондарчук, Вакулюк, Губатюк, Ковальчук, Литвинчук, Мудрук, Романчук, Титарчук і подібні.
Як утворилися найпоширеніші в Житомирській області антропоніми — прізвища із суфіксами -ук/-юк, -чук розповіла Суспільному кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та методики її навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка Леся Ящук.
За її словами, сучасні прізвища із суфіксами -ук/-юк, -чук, за інформацією Юліана Редька, займають перше місце в семи областях України:
- Рівненській (38,5%);
- Волинській (33,6%);
- Житомирській (33,5%);
- Хмельницькій (27,5%);
- Чернівецькій (21%);
- Івано-Франківській (19,5%);
- Вінницькій (17,5%).
“Найменше прізвищ на -ук/-юк і -чук (від 3,6% до 1,3%) у лівобережних областях: Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Сумській, Харківській, Донецькій, Луганській. Проте в жодному регіоні України кількість прізвищ із цими суфіксами не спадає до 1%. Поруч із прізвищами на -енк-о прізвища із суфіксами -ук/-юк і -чук є характерними й типовими для українців, тому їх, на думку Юліана Костьовича, можна вважати основним західноукраїнським типом, як прізвища на -енк-о східноукраїнським”, — розповіла Леся Ящук.
Посилаючись на інформацію науковця Павла Чучки, доцентка ЖДУ повідомила, що перші українські писемні фіксації особових назв із суфіксами -ук/-юк, -чук сягають ХІІІ століття і походять із Закарпаття.
“У ХV столітті такі утворення, крім Закарпаття, відомі також на Буковині, над Сяном, а також на Волині. З ХVІ–ХVІІ століть прізвищеві назви із суфіксами -ук /-юк і -чук фіксуються майже по всій Україні: на Полтавщині, Київщині, Черкащині, Житомирщині, Волині, у Прикарпатті, навіть на Лемківщині. Найвищий відсоток вони становили на заході України”, — сказала Леся Ящук.
Вона розповіла, від чого ж утворилися найпоширеніші в Житомирській області антропоніми — прізвища із суфіксами -ук/-юк, -чук.
Насамперед основою слугували християнські чоловічі імена різної структури, від них утворилися прізвища: Антонюк, Гаврилюк, Денисюк, Кондратюк, Костюк, Лавренюк, Марчук, Ничипорук, Павлюк, Панасюк, Процюк від Проць, тобто Прокіп, Романюк, Степанюк, Тарасюк та інші.
Часто в складі аналізованих прізвищ наявні іменні варіанти із суфіксом -к-о: Андрійчук від Андрійко, Васильчук від Василько, Ващук від Васко/Васько або Вашко, що є варіантами імен Василь чи Іван (Трійняк), Герасимчук від Герасимко, Грищук від Гришко, тобто Григорій, Демчук від Демко, що є варіантом імен Дем’ян, Дементій і Демид (Трійняк), Захарчук від Захарко, Ільчук від Ілько, Климчук від Климко, Конончук від Кононко, Лазарчук від Лазарко, Макарчук від Макарко, Онищук від Онисько, тобто Онисим, Остапчук від Остапко, Панчук від Панько, що є варіантом імен Пантелеймон, Панас і Павло (Трійняк), Самчук від Самко, що є варіантом імен Самійло чи Самсон (Трійняк), Тимощук від Тимошко, Харчук від Харко, що є варіантом імен Харитон або Захар (Трійняк), Юхимчук від Юхимко і подібні.
Від християнських жіночих імен прізвища творилися зрідка: Вивдюк від Вівдя, тобто Євдокія (Трійняк), Гандзюк, Горпинюк, Маринюк, Оленчук, Орищук, Христюк та інші.
Також основою для прізвищ із суфіксами -ук/-юк і -чук стали:
- назви людей за внутрішніми рисами, особливостями вдачі, поведінки, темпераменту, мовлення:
Байдюк від байда, Лабзюк від лабза, Плохотюк від плохота, Солопійчук від солопій, Мудрук, Чепорнюк і подібні;
- назви людей за зовнішніми характеристиками, фізіологічними особливостями:
Безпальчук, Безносюк, Величук, Горбачук, Губатюк, Дзюбчук від дзюба, Довгалюк і Довганюк, Лисюк, Рижук, Сліпчук та інші;
- назви людей за родом їхньої діяльності чи професії:
Бондарчук, Гончарук, Ковальчук, Кравчук, Кухарчук, Кучерук, Лимарчук і Римарчук від лимар/римар, Мельничук, Музичук, Ткачук, Токарчук, Шевчук і подібні;
- назви людей за їхнім соціальним, майновим, військовим станом і релігійною ознакою:
Атаманчук, Дячук, Паламарчук, Титарчук та інші;
- назви людей за місцем походження або проживання, їхньою територіальною (топографічною) або етнічною ознакою:
Волинчук, Поліщук, Нагорнюк, Литвинчук, Чешук і подібні;
- назви тварин, рослин, їхніх частин:
Бугайчук, Горобчук, Жаврук від жавра, Котюк, Медведюк, Псюк, Соловійчук; Березюк, Грабчук і подібні;
- назв предметів побуту, знарядь праці, їхніх частин, видів їжі та продуктів харчування:
Барилюк від барило, Колодюк від колода, Кужелюк від кужіль чи кужела, Буханчук, Ковбасюк та інші.
Очевидно, здатність суфіксів -ук/-юк і -чук поєднуватися з різними основами в складі прізвищ і забезпечила їхню високу продуктивність.