14 березня в церковному календарі — день пам’яті святої преподобномучениці Євдокії. Вона була настоятелькою монастиря в Сирії, ранньо-християнською святою та мученицею. За походженням була самаритянкою, жила в місті Геліополіс (Келесирія — сучасний Баальбек).
В юності Євдокія була дуже вродливою дівчиною і жила розпусним життям. Якось до міста прибув Герман, який був настоятелем чоловічого та жіночого монастирів, він заночував в одному домі. Вночі він довго молився та читав Святе Письмо. Його голос розбудив Євдокію, яка спала у сусідній кімнаті. Дівчина почала прислухатися до його слів.
Наступного дня вона покликала Германа і прийняла хрещення після розмови з ним. Потім роздала своє майно і пішла з ним до жіночого монастиря. Незабаром навіть стала його настоятелькою. Завдяки благочестивому життю Бог наділив Євдокію чудесами. Коли про це довідався поганський управитель Геліополя Вінкентій, то наказав зарубати жінку мечем. Після свого покаяння жінка прожила ще 56 років і померла мученицькою смертю 120 року.
Що не можна робити цього дня
- Краще утриматися від зайвої скорботи.
- Не рекомендується писати поминальні записки з іменами людей, які не були хрещеними.
- Поминати покійних заборонено спиртними напоями.
Народні прикмети і традиції на 14 березня
Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:
- дивилися, який сьогодні день: ясна погода означає, що рік буде хорошим;
- якщо дме південний вітер, значить літо буде дощовим;
- йде сніг 14 березня — буде хороший врожай грибів восени;
- заметіль означає, що буде затяжна весна;
- курочка напилася з калюжі, весна прийде рано.
В народному календарі цей день називали “Євдокія Плющиха” або “Явдоха”. Це ім’я асоціюється з покровителькою природи і означає, що пробудилася життєдайна сила землі. Наші предки вважали, що цього дня можна побачити, яким буде літо. Казали навіть “Яка Явдоха, таке і літо”. Селяни вже починали городні роботи, оглядали та ремонтували потрібні для садових робіт інструменти.
Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн
