На прийняття спадщини за загальним правилом відведено шість місяців. Застаріла інформація про десятимісячний строк може коштувати спадкоємцю права на майно, тому звернення до нотаріуса краще не відкладати.
Головне: спадщину можна отримати за заповітом або за законом. Людина, яка не проживала постійно разом зі спадкодавцем, має подати заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців. Разом із майном можуть перейти й борги, але відповідальність обмежується вартістю успадкованого майна.
Спадщина — це майно, права та обов’язки померлої людини, які належали їй на момент смерті й не припинилися через її смерть. Успадкувати можна квартиру, будинок, землю, автомобіль, гроші, банківські вклади та інше майно. Особисті права й обов’язки, нерозривно пов’язані з людиною, до спадкоємців не переходять.
Хто може отримати спадщину
Цивільний кодекс України передбачає спадкування за заповітом і за законом. Якщо людина залишила заповіт, майно переходить до зазначених у ньому осіб. Це можуть бути родичі, сторонні люди, кілька спадкоємців або юридична особа.
Водночас певні члени сім’ї мають право на обов’язкову частку незалежно від змісту заповіту. До них належать малолітні та неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова або вдівець і непрацездатні батьки. Зазвичай вони отримують половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом.
Якщо заповіту немає, спадкоємців визначають за чергами:
- Перша черга — діти, чоловік або дружина, які пережили спадкодавця, а також батьки.
- Друга черга — рідні брати й сестри, баба та дід із боку обох батьків.
- Третя черга — рідні дядько і тітка.
- Четверта черга — люди, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю щонайменше п’ять років.
- П’ята черга — інші родичі до шостого ступеня споріднення та утриманці спадкодавця.
Наступна черга отримує право на спадкування, якщо немає спадкоємців попередньої, вони не прийняли спадщину, відмовилися від неї або були усунені від спадкування.
Спадкоємець, який постійно жив разом із померлим на час відкриття спадщини, вважається таким, що її прийняв, якщо протягом установленого строку не заявив про відмову. Однак спільне проживання може знадобитися підтвердити документами, тому звернення до нотаріуса все одно не варто відкладати.
Куди звертатися та які документи підготувати
Людина, яка не проживала постійно зі спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Представник за довіреністю зробити це замість неї не може.
Заяву дозволено надіслати поштою, але підпис спадкоємця має бути нотаріально засвідчений. Перед відправленням документів порядок дій краще погодити з нотаріусом.
За загальним правилом спадкову справу відкривають за останнім місцем проживання померлого. Якщо воно невідоме, орієнтуються на місце розташування нерухомості або її основної частини.
Окремі правила діють, якщо місце відкриття спадщини розташоване на тимчасово окупованій території, у зоні активних бойових дій або там, де органи державної влади не можуть повноцінно працювати. У таких випадках справу може відкрити нотаріус на підконтрольній Україні території.
Для оформлення зазвичай потрібні:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- реєстраційний номер платника податків;
- свідоцтво про смерть;
- документи, які підтверджують родинні зв’язки;
- документи на квартиру, будинок, землю, автомобіль та інше майно;
- документи про останнє місце проживання померлого;
- підтвердження спільного проживання, якщо воно має значення для справи.
Нотаріус перевіряє Спадковий реєстр, наявність заповіту та вже відкритої спадкової справи. Остаточний перелік документів залежить від виду майна й обставин конкретної сім’ї.
Якщо до спадщини входить земельна частка, корисною буде окрема інструкція про те, як спадкоємцям оформити невитребуваний пай до 2028 року.
Строк, борги та отримання свідоцтва
Загальний строк прийняття спадщини становить шість місяців із дня її відкриття. Здебільшого відлік починається з дня смерті спадкодавця. Тимчасове воєнне правило, через яке строк міг збільшуватися до десяти місяців, більше не застосовується.
Під час воєнного стану та протягом двох років після його завершення діє спеціальне правило для випадків, коли смерть зареєстрували із запізненням. Якщо державну реєстрацію провели пізніше ніж через місяць після фактичної дати смерті або дати, з якої людину оголошено померлою, спадкові строки обчислюють із дня державної реєстрації смерті.
Якщо шість місяців уже минули, спадщину можна прийняти за письмовою згодою всіх спадкоємців, які оформили свої права. Коли згоди немає, потрібно звертатися до суду та просити визначити додатковий строк, довівши поважність причини пропуску.
Перед прийняттям спадщини слід перевірити не лише майно, а й можливі борги померлого. Спадкоємець не може отримати квартиру чи автомобіль і водночас відмовитися від кредитних зобов’язань. Спадщина приймається повністю або від неї повністю відмовляються.
Водночас погашати борги потрібно тільки в межах вартості отриманого майна. Якщо спадкоємців кілька, кожен відповідає у розмірі, що відповідає його частці.
Свідоцтво про право на спадщину видають після завершення шестимісячного строку. Кінцевого терміну для його отримання немає, однак оформлення нерухомості, землі, автомобіля та іншого майна, право на яке підлягає державній реєстрації, краще не відкладати.
Це загальна правова інформація. У складних або спірних випадках порядок дій варто уточнити в нотаріуса чи юриста.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
