Дерева рубають невідомі, а мільйони платять громади: чому так відбувається на Житомирщині

У Чуднівській громаді невідомі зрубали 117 вільх — і з рахунку міськради вже примусово списали понад 1,64 мільйона гривень. На Брониківщині суд постановив стягнути майже 6 мільйонів за 104 дерева. А Пулинська рада оскаржувала рішення про 1,26 мільйона гривень за 209 дерев. Чому за чужі порубки доводиться відповідати громадам?

Відповідь міститься у статті 107 Лісового кодексу України. Вона передбачає випадки, коли шкоду лісу компенсує місцева рада, хоча безпосередніх порушників так і не встановили. Для жителів це означає, що питання збереження лісів може обернутися мільйонними витратами для органу місцевого самоврядування.

Чому платити повинна рада, якщо дерева рубала не вона

Уявімо ліс поблизу села. Хтось без дозволу спиляв дерева, екологічні інспектори виявили порубку й підрахували шкоду. Матеріали передали правоохоронцям, але людей, які це зробили, не встановили.

Саме для таких ситуацій у 2022 році до статті 107 Лісового кодексу додали окреме правило.

Якщо ліс не наданий у користування, винуватців порубки не встановлено, а пошкоджена ділянка розташована в межах певної громади, обов’язок відшкодувати шкоду може покладатися на відповідну місцеву раду.

Важлива деталь: це правило стосується не будь-яких дерев на території громади, а саме лісу, не наданого в користування.

Інакше кажучи, сам факт того, що незаконна вирубка сталася поблизу села, ще не означає автоматичного стягнення грошей із сільради. Значення мають правовий статус лісу, його розташування та обставини справи.

Чуднів: за 117 вільх уже списали 1,64 мільйона гривень

Найсвіжіший приклад — Чуднівська громада.

Навесні 2023 року екологічні інспектори виявили поблизу села Будичани 117 незаконно зрубаних вільх. Правоохоронці не встановили людей, які безпосередньо рубали дерева.

Справу розглянув господарський суд, який поклав обов’язок відшкодувати шкоду на Чуднівську міську раду. У липні 2026 року апеляційний суд залишив це рішення без змін.

А 30 вересня 2026 року з рахунку міськради вже примусово списали 1,64 мільйона гривень. Про виконання рішення 28 жовтня повідомила Державна екологічна інспекція Поліського округу.

Тобто для Чуднівської ради справа дійшла до фактичного стягнення коштів. Це не добровільна сплата й не кримінальний штраф посадовцям, а виконання судового рішення про компенсацію шкоди довкіллю.

Броники: майже 6 мільйонів за 104 дерева

Інша історія сталася на Звягельщині.

У справі Брониківської сільської ради йдеться про 104 незаконно зрубані дерева. Господарський суд постановив стягнути із сільради майже 6 мільйонів гривень за завдану довкіллю шкоду.

У цьому випадку важливо розрізняти судове рішення та фактичну виплату. Відомості про рішення суду не означають, що всю суму вже списали з рахунку громади.

Докладніше про обставини порубки та судове рішення Субота Онлайн повідомляла в окремій публікації про Брониківську громаду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

104 дерева зрубали невідомі, а майже 6 млн грн суд постановив стягнути із сільради на Житомирщині

Що відомо про 104 незаконно зрубані дерева на Звягельщині та судове рішення щодо Брониківської сільради.

Пулини: громада вирішила продовжувати судову боротьбу

Ще один приклад — Пулинська селищна рада. У цій справі йдеться про 209 дерев і суму понад 1,26 мільйона гривень.

На відміну від Чуднова, де судове рішення вже виконали, Пулинська рада повідомляла про намір звернутися до Верховного Суду після рішення апеляційної інстанції.

Позиція громади полягала в тому, що місцеве самоврядування не повинно фінансово відповідати за незаконну вирубку, яку здійснили невстановлені особи.

Про рішення ради та її аргументи можна прочитати в матеріалі про Пулинську громаду.

Таким чином, три історії мають різний розвиток: у Чуднові гроші вже стягнули, у Брониках суд постановив стягнути майже 6 мільйонів, а в Пулинах місцева рада заявляла про намір домагатися перегляду рішення.

Чим компенсація шкоди відрізняється від покарання за незаконну вирубку

Тут діють два різні правові механізми.

Кримінальна відповідальність стосується людей, які незаконно рубали дерева. Їхню причетність мають встановити правоохоронці, а винуватість — довести в суді. За певних обставин незаконна порубка може кваліфікуватися за статтею 246 Кримінального кодексу України.

Відшкодування шкоди довкіллю — це грошова компенсація за знищені дерева. Її розмір визначають за встановленими правилами розрахунку збитків. Якщо виконуються умови статті 107 Лісового кодексу, обов’язок сплатити компенсацію може бути покладений на місцеву раду.

Тому судове рішення про стягнення коштів із громади не означає, що депутати, міський чи сільський голова особисто зрубали дерева або вчинили кримінальний злочин.

Навіть після такого рішення пошук безпосередніх порушників може тривати.

Чому громади виступають проти цього правила

Проблема вже вийшла за межі окремих судових справ.

Асоціація об’єднаних територіальних громад звертала увагу на те, що місцеві ради змушені компенсувати збитки за дії людей, яких вони не встановлювали й не можуть самостійно притягнути до кримінальної відповідальності.

Представники громад наполягають на зміні законодавства. Вони вказують, що мільйонні стягнення можуть створювати серйозне фінансове навантаження на місцеве самоврядування.

Водночас чинна норма спрямована на те, щоб шкода, завдана лісу, не залишалася без відшкодування навіть тоді, коли безпосереднього порушника не встановили.

Що це означає для жителів Житомирщини

Коли суд стягує гроші з міської чи сільської ради, йдеться про кошти органу місцевого самоврядування, а не про особисті гроші його посадовців.

Для громади такі виплати можуть впливати на можливості фінансувати місцеві потреби. Але конкретні наслідки для доріг, шкіл чи інших видатків залежать від бюджету та рішень відповідної ради.