Податок на нерухомість приносить недостатньо грошей бюджету і є одним із найменш ефективних.
Чому так відбувається? Власники нерухомості, які повинні сплачувати цей податок, часто не одержують відповідних квитанцій. А у разі несплати система також їх «не бачить», а тому не накладаються штрафи. Вирішити проблему допоможе активніша робота місцевих громад над інвентаризацією об’єктів оподаткування.
НАГАДАЄМО, податок на нерухомість було впроваджено у 2020 році. Платити його мусять власники квартир площею понад 60 квадратних метрів і приватних будинків площею понад 120 квадратних метрів.
Розмір податку прив’язаний до показника мінімальної зарплати, але не за поточний, а за минулий рік. Це пов’язано з тим, що цього року сплата провадиться за попередній рік. Наприклад, 2024-го треба платити за 2023-й.
Максимальна ставка податку становить 1,5% від розміру мінімальної зарплати за кожен «зайвий» квадратний метр. Весь 2023 рік мінімалка становила 6700 гривень, і цього року треба буде заплатити 100,5 гривні за квадрат (6700÷100×1,5=100,5). Це межа, яку не можна перевищувати, але ставки може змінити місцева влада. Зазвичай квитанції надходять до 1 липня, а заплатити треба до 1 вересня.
Як кажуть у податковій, якщо квитанція не прийшла, але площа квартири вища за «норму», власники зобов’язані самі звертатися до чиновників. Але часто люди не звертаються, бо за це немає фінансових санкцій.