Іоанну Златоусту молилися про духовний розвиток, пошук себе, добробут в родині. Архієпископа також вважають заступником людей, які у відчаї й перебувають на роздоріжжі.
Наші пращури 9 лютого готували поминальну трапезу. До неї входили узвар, пиріжки з начинкою з риби, м’яса, грибів, капусти, і рисова каша.
Якщо погодні умови дозволяли, то частину обіду відносили на цвинтар і залишали на могилах померлих родичів, чи роздавали в якості милостині жебракам біля храму.
У день Златоуста було прийнято особливим способом укладати дрова для розпалювання печі, щоб всі вони розгорілися одночасно. Якщо вогонь спалахував відразу, це означало, що сім’я проживе тут щасливо, наступний рік складеться успішно для всіх домочадців.
У народі вірили, що 9 лютого вогонь може зцілити від будь-яких захворювань. Для цього потрібно хвору людину підвести до пічного вогню і посадити напроти.
Вона повинна уважно подивитися на полум’я і тричі прочитати «Отче наш». По тілу розіллється тепло від вогню, яке вижене всі недуги, і невдовзі настане одужання.
Що не можна робити 9 лютого
У день Златоуста нікому не можна робити подарунків, інакше річ неодмінно зіпсується, розірветься, поламається.
Не можна 9 лютого перераховувати заощадження і давати гроші у борг. Інакше бідності не уникнути, вірили наші пращури.
Дівчатам не радили користуватися гострими предметами 9 лютого. Літні люди казали: «Якщо поранишся, то заміж ніколи не вийдеш».
Не можна сваритися і лаятись, тим більше через дрібниці, бо помиритися буде дуже складно.
Заборонено довго дивитись у дзеркало, бо сам на себе нещастя знайдеш.
Не варто стригтися. За повір’ями, можна обрізати щастя, успіх та здоров’я.
Народні прикмети на 9 лютого
Сліпучо-білий місяць – до холодів, червоний – до вітру.
Якщо після хуртовин на снігових заметах закруглені гребені, а на полях хвилями лежить сніг, то буде хороший урожай.
Хмари проти вітру пливуть – до снігу.
Скло запітніло – до тепла.