Сьогодні, 27 жовтня, українці відзначають День української писемності та мови, а православні віряни згадують Нестора Літописця — ченця, чиє ім’я пов’язане з найдавнішою історією нашої землі. За народними прикметами цього дня придивлялися до туману, інею та вечірнього неба, намагаючись передбачити погоду на зиму. А Нестори й Марки сьогодні мають особливий привід приймати вітання.
Вівторок, 27 жовтня 2026 року, — 300-й день року. Сьогодні також відбудеться Радіодиктант національної єдності. Його початок — об 11:00 за київським часом.
Яке церковне свято 27 жовтня
За новим церковним календарем сьогодні вшановують преподобного Нестора Літописця, одного з найвідоміших ченців Києво-Печерського монастиря.
Нестор жив наприкінці XI — на початку XII століття. Він писав про життя святих, зокрема Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Із його ім’ям традиційно пов’язують «Повість минулих літ» — літопис, у якому збереглися розповіді про давню Русь, князів, походи й події минулих століть.
Саме тому день пам’яті Нестора став датою, коли в Україні вшановують рідну мову та писемність. Раніше обидва свята припадали на 9 листопада, але після календарних змін 2023 року їх відзначають 27 жовтня.
За церковним календарем на 27 жовтня, сьогодні також згадують мученика Нестора Солунського, преподобного Нестора Некнижного, мучениць Капітоліну та Єротеїду, мученика Марка й інших святих.
До Нестора Літописця віряни звертаються з молитвами про мудрість, успіхи в навчанні, терпіння та духовну силу. У цей день можна помолитися за близьких, відвідати храм або присвятити час читанню.
Що не радили робити 27 жовтня
У народних звичаях із Несторовим днем пов’язували відповідальність за власне слово. Особливо не схвалювали обіцянок, яких людина не збиралася виконувати.
За народними повір’ями, цього дня не радили:
- Давати порожні обіцянки. Вірили, що слово, порушене напередодні зими, може принести непорозуміння й сварки.
- Лаятися та ображати близьких. День намагалися провести без великих родинних суперечок.
- Бажати комусь лиха. Недобрі слова й прокльони вважали поганою прикметою.
- Надмірно веселитися та переїдати. У родинах, які дотримувалися релігійних звичаїв, перевагу віддавали спокійному проведенню дня.
Це народні перестороги, а не церковна заборона працювати, готувати їжу, прати чи прибирати оселю. Звичайні домашні справи цього вівторка виконувати можна.
Народні прикмети 27 жовтня: коли чекати морозів
Наприкінці жовтня господарі вже добре відчували наближення зими. Тому особливо уважно стежили за ранковим небом, туманами й першими морозами.
Із цим днем пов’язують такі народні прикмети:
- Густий туман із самого ранку — чекали ще кількох теплих днів.
- Іній укрив дерева — вірили, що незабаром ударять морози.
- На дорогах багато грязюки та сльоти — за прикметою, справжня зима прийде приблизно через чотири тижні.
- Сніг упав на мокру землю — сподівалися на ранню й теплу весну.
- Уночі добре видно зорі — таку погоду пов’язували з добрим майбутнім урожаєм.
- Гуси ще довго плавають у водоймах — вважали, що сильне похолодання поки не близько.
Ці спостереження передавали з покоління в покоління як частину народного календаря. Вони відображають давні уявлення про погоду та зміну сезонів.
Хто святкує іменини 27 жовтня
За церковним календарем сьогодні можна привітати чоловіків з іменами:
- Нестор;
- Марк, Марко.
Серед жіночих імен, пов’язаних зі святими цього дня, — Капітоліна та Єротеїда.
Іменини визначають за днем пам’яті святого, на честь якого названо людину. Тому для одного імені в церковному календарі може бути кілька дат.
Привітати іменинника можна теплими словами: побажати здоров’я, душевного спокою, Божої опіки та добрих людей поруч.
День української писемності та мови — що особливого у 2026 році
27 жовтня Україна відзначає свято рідного слова. Цю дату встановили ще 1997 року, а у 2023-му перенесли з 9 листопада на 27 жовтня разом зі зміною церковного календаря.
Одна з найвідоміших традицій свята — Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який проводять із 2000 року.
Цьогорічний текст має назву «Лист, який не закінчується». Його написав український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.
Уперше Радіодиктант читатимуть удвох — учитель української мови та літератури Артур Пройдаков і волонтерка та громадська діячка Даша Астаф’єва.
Початок трансляції — 27 жовтня об 11:00. Писати можна вдома, на роботі, у школі або разом із друзями. Диктант транслюватимуть Українське Радіо, Радіо Культура, телеканал «Суспільне Культура» та їхні онлайн-платформи.
Текст для самоперевірки організатори планують оприлюднити 29 жовтня об 11:00.
Історія українського слова тісно пов’язана і з Житомирщиною. У Бежеві народився історик та літературознавець Микола Дашкевич, який зібрав бібліотеку з понад чотирьох тисяч книжок і багато років очолював Історичне товариство Нестора-літописця. Раніше Субота Онлайн розповідала історію цього вченого та його незвичайного надгробка у формі кафедри з розгорнутою книгою.
Що ще відзначають 27 жовтня
Всесвітній день аудіовізуальної спадщини. Його запровадили за підтримки ЮНЕСКО, щоб привертати увагу до збереження старих кінострічок, звукових записів, радіопередач і телевізійних архівів. Саме завдяки таким матеріалам можна почути голоси людей минулого та побачити події, які давно стали історією.
Тема міжнародного дня у 2026 році — «Твоє вікно у світ».
27 жовтня в історії України
Ця дата має і трагічну сторінку. 27 жовтня 1937 року в урочищі Сандармох у Карелії розпочалися масові розстріли в’язнів Соловецького табору.
За даними Українського інституту національної пам’яті, до 4 листопада радянська влада стратила там 1111 людей. Серед загиблих були українські письменники, науковці й митці — Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний та інші представники Розстріляного відродження.
Хочете більше цікавих новин і корисних матеріалів?
Підписуйтеся на Суботу Онлайн у Telegram або Facebook.
