17 липня 2026 року минає 180 років від дня народження Миколи Миклухо-Маклая — всесвітньо відомого мандрівника, антрополога, етнографа і гуманіста. Особливе місце в його біографії посідає Житомирщина: у Малині був родинний маєток ученого, тут він жив, працював над рукописами, досліджував поліщуків і цікавився історією древлян.
Миклухо-Маклай народився 17 липня 1846 року в селі Язикове Новгородської губернії, а не в Малині, як іноді помилково пишуть. Водночас Український інститут національної пам’яті підтверджує його українське козацьке походження та тісний зв’язок із Малинщиною.
У Малині вченого вважають видатним земляком. Його ім’ям названі міський парк і одна з вулиць, у місті встановлено пам’ятник, а в колишньому родинному будинку діє музейна експозиція.
«Мої предки родом з України»
За батьківською лінією Миклухо-Маклай походив із козацького роду Миклух. Сам дослідник писав, що його предки були козаками з Дніпра.
«Мої предки родом із України і були козаками з Дніпра», — так Миклухо-Маклай пояснював своє походження.
Він згадував предка на ім’я Степан, який служив сотником і відзначився під час штурму турецької фортеці Очаків. Батько вченого Микола Ілліч Миклуха народився у Стародубі тодішньої Чернігівської губернії.
У родині побутувала легенда про козака Охріма Макуху та його синів, один із яких нібито перейшов на бік поляків через кохання до польської панночки. Цю історію пов’язували із сюжетом повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба».
Однак документально не доведено, що саме родинна історія Миклух стала основою гоголівського твору.
Батько підтримував Тараса Шевченка
Батько майбутнього мандрівника був залізничним інженером. У біографічних матеріалах згадується, що він переказував гроші Тарасові Шевченку під час заслання та через це потрапив під підозру влади.
Микола Ілліч рано помер від туберкульозу, залишивши дружину та п’ятьох дітей. Майбутньому вченому тоді було одинадцять років.
Мати, Катерина Семенівна, походила з родини лікаря. Саме вона згодом придбала маєток у Малині, який став родинним осередком і місцем, куди Миклухо-Маклай повернувся після виснажливих експедицій.
Із Петербурга — до університетів Європи
Миклухо-Маклай навчався у Петербурзі, але через участь у студентських виступах був відрахований з університету. Вищу освіту він продовжив у Німеччині — у Гайдельберзі, Лейпцигу та Єні.
Він вивчав медицину, зоологію, анатомію та природничі науки. Одним із його викладачів і наставників став німецький природознавець Ернст Геккель.
Ще молодим дослідником Миклухо-Маклай побував на Канарських островах, у Марокко та на узбережжі Червоного моря. Спочатку його цікавила зоологія, але поступово головними напрямами роботи стали антропологія та етнографія.
Чому він оселився серед папуасів
1871 року дослідник прибув на північно-східне узбережжя Нової Гвінеї. На відміну від багатьох європейських мандрівників тієї доби, він не поводився як завойовник і намагався будувати відносини з місцевими жителями без примусу та насильства.
Миклухо-Маклай вивчав мови, звичаї, житло, харчування, родинні стосунки й фізичні особливості папуасів. Він доводив, що корінні народи не є «нижчими» за європейців, а зовнішні та культурні відмінності не можуть бути виправданням для рабства або колоніального поневолення.
Його наукові спостереження стали аргументом проти расистських теорій, поширених у Європі XIX століття. Учений наполягав на біологічній повноцінності та рівності людей усіх народів і рас.
Він також виступав проти работоргівлі, викрадення жителів тихоокеанських островів і насильницького захоплення їхніх земель.
Наукова станція в Австралії та родина
Значну частину життя Миклухо-Маклай провів в Австралії. У Сіднеї він домігся створення морської біологічної станції, де науковці могли досліджувати природу Тихоокеанського регіону.
В Австралії дослідник познайомився з Маргарет-Еммою Робертсон — дочкою політика Джона Робертсона, який кілька разів очолював уряд Нового Південного Уельсу.
Вони одружилися 1884 року. У родині народилися двоє синів, а нащадки дослідника залишилися жити в Австралії.
Миклухо-Маклай і Малин: не випадковий зв’язок
До Малина дослідник приїздив у 1886 та 1887 роках. Тут розташовувався маєток його матері Катерини Миклухо-Маклай.
За спогадами брата вченого Михайла, вечорами родина збиралася в кімнаті мандрівника і слухала його розповіді про тропічні країни, студентські роки та далекі експедиції.
Проте Миклухо-Маклай у Малині не лише відпочивав. Він вивчав побут, звичаї та антропологічні особливості поліщуків, цікавився походженням древлян і місцевою історією.
Саме тут учений завершив редакційну підготовку своїх «Подорожей». Навчальний корпус місцевого лісотехнічного закладу розташований у будинку, де жила його родина. У приміщенні створили музей, присвячений вченому, його близьким і малинському періоду життя.
У місті також установлений пам’ятник Миклухо-Маклаю, який місцева влада називає єдиним таким монументом в Україні. Його ім’я носять вулиця та міський парк культури і відпочинку.
Як нащадки шукали родинний будинок у Малині
Малинська історія родини продовжилася через багато десятиліть після смерті мандрівника. У місцевих краєзнавчих публікаціях згадують, що його австралійський нащадок за радянських часів намагався потрапити до Малина, аби побачити та сфотографувати будинок родини.
Саме Малинський краєзнавчий музей продовжує відновлювати історії видатних людей, пов’язаних із краєм. Зокрема, раніше музей дослідив малинське коріння Кузьми Скрябіна.
Малин має й інші незвичайні музейні локації. Наприклад, у місцевому затопленому кар’єрі створили підводну експозицію з якорем, човном, мотоциклом та іншими об’єктами. Про боротьбу громади за збереження цієї туристичної локації «Субота Онлайн» писала окремо.
Миклухо-Маклай помер у квітні 1888 року, не доживши до 42 років. За коротке життя він залишив майже 160 наукових праць, щоденники, малюнки та великий масив антропологічних і етнографічних спостережень.
Його спадщина полягає не лише у мандрівках до далеких островів. Він одним із перших європейських учених послідовно захищав право корінних народів жити без рабства, расової дискримінації та колоніального насильства.
Для Житомирщини Миклухо-Маклай — приклад того, як місцева історія може бути частиною світової. Він народився далеко від Полісся, однак українським козацьким походженням, родинним маєтком, дослідженнями поліщуків і роботою в Малині назавжди пов’язав своє ім’я з цим краєм.
Історії видатних людей і маловідомі сторінки Житомирщини — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
